3. У ліву колонку запишіть слова з не, що пишуться окремо, у праву — що пишуться разом.
Не/зненацька; не/зібраний вчасно; не/уцтво; не/відкіль;
не відкіль; не/вщухати;
не/знайомий погляд; не/до/речі; не/знаний ніким; не/письменний; небетонний;
не/монополія; нехтування; не/зберігши; не ухвалений громадою; не льотна
погода; не/до вподоби; не/здивований нічим; неосвічений; нејв'януче кохання;
не/тишком-нишком; не/стрінувши нікого; невтомно; не/сьогодні; неіснуючи;
не/парний; несказанний; не/ дякував; не/снувати;
не/снувати; не/бажати
більшого;
неодмінно; не/смажений, а печений; не/года; неприязнь; не/сталеварний; (він)
не/має часу; не/як слід; не/ догляд; неlогороджене поле; не/одужати вчасно;
не/зекономлені підприємством ресурси; недорід; нез'ясоване
не/окрадений; не/вшестеро; не/вечеряВІши;
не/ввічливий; не/увічнений;
не/швидше; не корегуючи текст; не/зі мною; нерідко; неочікувані події;
не/зліченний; не/інформований попередньо; неминуче; не'явка; не/діля;
неосяжний, не отруйний; не' дьогтьове мастило; не/цегляний.
​

Коли мій син приносить незадовільну оцінку, дружина запитує з трагедійними нотками вголосі:
— Це що?.. Що це таке?!
І тиче пальцем у сторінку щоденника, де стоїть «двійка» або навіть «трійка», схожа на злющого шершня: така ж маленька голівка, таке ж велике, хижо націлене черевце з гострим жалом на кінці. Тож дружина тиче пальцем у того шершня так, немов хоче зігнати його зі сторінки щоденника, і все допитується:
—    Що це таке, я питаю?..
Син мій — ані слова у відповідь. Тільки палахкотять відстовбурчені вуха. Чого вони в нього такі великі й червоні? Невже і в мене колись були отакі? Не добившись відповіді на перше питання, дружина переходить до іншого:
—    Розказуй, що ти там накоїв?
Цього разу голос у неї такий, наче вона запитує: кого там зарізав?
Обличчя сина приходить у рух. Часто скліпують повіки, посмикуються щоки, розтуляються й затуляються губи, посіпується гостреньке підборіддя, а розвихрений непокірний «півник» на голові стирчить наївно й беззахисно.
—    Ми, той... Я, той... Ну, бігали... — починає мій син видушувати із себе слова. — А тоді, той... каталися...
—    На чому каталися?
Син мій здивовано дивиться на маму: як вона не розуміє найелементарніших речей! На чому ж іще можуть кататися порядні хлопці, як не один на одному!

Ім’я Дарина бере свій початок в давньоперсидської мовою. Це слово — похідне від імені перського царя Дарія. В перекладі з древнеперсидского мови, означає сильна, переможець, володар, власник багатства і «вогонь великий».Що означає ім’я Дарина і яка це людина?Основні риси, приписувані власникам імені Дарина — це товариськість, артистизм, сприйнятливість і збудливість. Зазвичай це флегматик. Дарина — чутлива жінка. Трохи дитячості в ній безумовно збуджує інтерес. У спільній життя мила і легка. До будь-якої ситуації адаптується блискавично.Дарина дуже кмітлива і швидко схоплює на льоту. Її можна іноді дорікнути у відсутності завзятості і працьовитості, однак, незважаючи на це, життя її складається вдало і їй супроводжує успіх. Дарині пресуще хороший смак, особливу чарівність і багата фантазія. Іноді може дуже вдало жартувати. Дарина — влюблива людина.Що ще означає ім’я Дарина? Дар’я має яскраву натурою і її життя складається таким чином, що дуже часто Дарині доводиться з гідністю виходити з найбільш неоднозначних ситуацій.Так виходить, що в дитинстві Дар’я командує своїми однолітками. Її вчинки носять імпульсивний характер, але вона не позбавлена тямущий. Вона може організувати своїх однолітків і нейтралізувати своїх конкурентів. Даша не любить залишатися одна й бере участь у веселих і галасливих іграх. Вона часто допомагає своїй матері вести господарство.У школі Даша не славиться величезними успіхами. Мабуть через те, що їй не вистачає посидючості. Часто її рятують хороша пам’ять і природна кмітливість. Не любить суспільна праця, тому часто ухиляється від нього. Дарині характерна вірність друзям, коханцеві і своїм поглядам.