364 Випишіть із тексту складні речення, згрупувавши їх за типами: 1) сполучникові (складносурядні та складнопідрядні); 2) безсполучникові; 3) сполучниково-безсполучникові. У світі символів людина живе з прадавніх, доісторичних часів. Учені дослідили, що вже в останньому періоді палео- літу людина надавала певного символічного значення довкіл- лю: сузір'ям, рослинам, тваринам. Деякими символами люди користуються свідомо, деякими несвідомо чи підсвідомо, а перед іншими безпорадні, безсилі. Середньовіччя акцентувало: символи існують як для при- ховування істини, так і для її виявлення, пізнання. До того ж пізнання вищої істини можливе лише на основі розкодування символічних образів: саме в них закладено знання першооснов буття. Досліджуючи слово, зокрема його структуру, внутрішню форму, О. Потебня відзначав характерну для останньої змо- менту виникнення властивість символічності. «Символізм, писав учений, від початків людської мови відрізняє її від звуків тварин і вигуків. Слово тільки тому орган думки і не- одмінна умова всього подальшого розвитку світу й себе, що первісно є символом». Унаслідок лексичного збагачення мови затемнювалося виражене словом первісне враження і вини- кала потреба відновлення власного значення слова. Останнє й стало, на думку О. Потебні, однією з причин утворення сим- волів (За М. Дмитренком).
Бути патріотом - це насамперед любити свою Батьківщину. Патріот любить свою вітчизну так, як діти люблять матір - ту, що дала життя.
Але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? Звісно, ні. Справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. Навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.
Крім того, любов до рідної країни не означає зневагу до інших країн. Патріот завжди розуміє, що не тільки він любить свою Батьківщину: рідна країна завжди буде найкращою для тих, хто там народився і живе. І, взагалі, безглуздо вважати, що якщо ти вважаєш свою країну найкращою, то всі інші будуть гірші за неї. Для тебе особисто - так, можливо. Але не для людей, які в цих країнах народилися. Тому що у кожного - своя Батьківщина, яку ця людина любить. Звісно, якщо вона є патріотом своєї країни.
Так давно, що Мовна Країна була лише одним містом, де жили букви.
У ті далекі часи голосні букви трималися купки. А приголосні ходили по місту і байдикували.
Але за кілька днів байдикувати їм набридло.
Вирішили вони одна з іншою потоваришувати, поговорити.
Літера П зустріла букву Л.
--П!
--Л!
Так само С і В спробували поговорити:
--С!
--В!
Нецікаві розмови виходять.
Не знали приголосні, як між собою зрозумітися.
Аж тут прислухались.
Голосні між собою сперечались:
--У!
--І!
--Е!
Та так вже голосно, що всі знудьговані приголосні побігли дивитися.
А та О змагалися в спритності. А решта їх підбадьорювали.
П і Л стали біля И з двох боків.
Всі закричали разом, і вийшло слово ПИЛ!
С та В пішли до фінішу. С привітала О з перемогою:
--СО!
В підбадьорила А:
--ВА!
А так як вони були поруч, вийшла СОВА?
З того часу приголосні букви зрозуміли, що з голосними поруч жити цікавіше.
Можна склади і навіть слова утворювати.
І розмовляти так краще.