безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без сполучників і сполучних слів: степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. у безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). знаю: з попелу сходять квіти. вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, : мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: на годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение:
безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без сполучників і сполучних слів: степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. у безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). знаю: з попелу сходять квіти. вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, : мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: на годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: