4. Виділіть речення, у яких обставини, виражені дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом не відокремлюються (речення подані без розділових знаків)
А Їй хочеться про це сказати братам сказати не соромлячись (А.Шиян).
Б Василь стріляв короткими чергами бережучи патрони (Петро Панч).
В Сторож несучи снідання стукнув дверима (Панас Мирний).
Г З лави стогнучи підвівся Бараболя (М.Стельмах).
Д Тріпочучи крильцями підібравши лапки жайворонки намагалися втриматись на одному місці. (Є.Гуцало).
Е Женя сидів зігнувшись (Є. Гуцало).
5. У яких реченнях допущено помилки при відокремленні обставин?
А Теля стояло розставивши стрункі ноги й помукувало, повернувшись до річки (В. Шевчук).
Б Плавці мчали до берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу (Ю. Яновський).
В Дівчина, стрепенувшись, підвела голову (О. Гончар).
Г Христя, розпрощавшись, похилила луками додому (Панас Мирний).
Д Треба не сидіти, склавши руки, а працювати (З газ.).
Е Сон, улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський)
6. Укажіть речення, у яких є відокремлений додаток.
А. Поклавши руки на її плечі, він дивився в саму глибину її грецьких очей (С.Скляренко).
Б. Втім, пінгвіни цілковито залежать від холодних морських течій, багатих на рибу та інший корм (Дит. енц.).
В. Оду слід би скласти тій хаті, що колись тут стояла в снігах (О.Гончар).
Г. Крім м'яти з полином, птахів рятують дубове, березове листя, хвойно-смолисті дерева (Дит. енц.).
Д. Ви на повен зріст, наче своїми грудьми хотів прикрити весь полк (В.Вакуленко).
Е. За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (П.Мирний).
ІІІ. Завдання 7 – 8 достатнього рівня.
7. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір речення (розділові знаки пропущено).
Дарина вийшла з хати але поминувши будинок попрямувала в сад (М. Старицький).
(зразок розбору на с. 168 підр.)
8. Установіть відповідність.
Установи відповідність між реченнями та їх характеристиками. Розділові знаки в реченнях опущені.
1 Троянці в човни посідавши та швидко їх поодпихавши по морю гарно поплили (І.Котляревський).
2 Відблиски багряніли на снігу поглинуті відстанню. (Б.Вакуленко).
3 Пішли музики по вулиці вигріваючи (І.Нечуй-Левицький).
4 Омиті росами квітки роз-тулюють повіки. (В.Сосюра)
А речення з відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;
Б речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковими зворотами;
В речення з невідокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом;
Г речення з невідокремленою обставиною, вираженою дієприслівником;
Д речення з невідокремленим означен¬ням,
вираженим дієприкметником.
Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. Саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. А діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. Вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя.
Дитинство – це свобода, коли немає ніяких обов’язків, проблем і турбот. Багато дорослих часто говорять: «Як добре бути маленьким! Можна спати, скільки хочеш, можна прокинутися, підійти до вікна гати, як люди поспішають по своїх справах, слухати, як шумить місто за вікном. Весь день можна грати в різні ігри: в хованки – і ховатися де завгодно, в догонялки – тікати, наприклад, від бабусі. Потім можна гуляти на свіжому повітрі, грітися на сонечку, лежати на травичці і насолоджуватися свободою. Але це тільки мрії, дитинство ніколи не повернеш! »
Люди минулого покоління часто говорять, що нашу молодь крім гулянок та розваг нічого не цікавить. На їхню думку молодь крім того, що просиджують весь вільний час у барах, нічних клубах, вже зовсім забули, що таке романтика, прогулянки під зоряним небом, театри, мистецтво та багато інших прекрасних речей. Нажаль це справді так. Здається наше майбутнє покоління взагалі не думає про своє подальше життя, їм взагалі не цікаво, що з ними буде через10-15 років, живуть лише сьогоднішнім днем, не думаючи чи буде у них можливість прогодувати своїх дітей та дати їм здорове майбутнє. Важливу роль у цьому питанні посідає сьогоднішній стан в нашій державі. Постійна нестабільність економіки суспільства, криза, неповага та байдужість влади до населення - всі ці чинники впливають на поведінку молоді.
За часів Радянського Союзу в країні не було масового безробіття, кожний студент мав змогу після закінчення університету постійне місце роботи. А зараз, що ми маємо? Маємо те, що батьки витрачають шалені гроші на таку омріяну освіту для своєї дитини, а потім марно втрачені роки на пошуки престижної та високооплачуваної роботи. В результаті всіх поневірянь молодь змушена йти працювати грузчиками, двірниками, прибиральницями та різними дрібними підробляючими. Отакі наші мрії на світле та прекрасне майбутнє. Тож крім того, що просиджувати штани перед телевізором на дивані та постійно вештатися по барах нічого не залишається. Таке становище в суспільстві призводить до негативних вчинків з боку молодих людей. В їхнє життя приходить кримінал, крадіжки. Адже жити кожному хочеться в достатку. Тому населення і йде на такі погані вчинки.
На мою думку поки до країни не прийде стабільність, чесна влада та процвітання, все так і залишиться на своїх місцях. Майбутнє покоління просто не бачить, що таке мистецтво та здоровий б життя. Замість цього вони гають за хабарництвом та присвоєнням державного капіталу органами влади, байдужістю депутатів до населення, занепадом країни. Але все колись було по - іншому і в Україні не було такого безладу та масового поневіряння.
Та все ж таки потрібно не забувати, що ми самі творці власного життя і обирати яким воно буде в майбутньому саме нам. Тому надіятись і пливти за течією не вихід. Потрібно намагатися щось змінити в собі та країні, творити добро, бути чесними та справедливими до оточуючих і повірте - жити стане набагато краще!