4. Яку роль виконує особа в означено-особових реченнях? 5. Назвіть особливості неозначено-особових речень. Наведіть при- Клади. 6. Яка роль особи в неозначено-особових реченнях? 7. Назвіть характерні риси узагальнено-особових речень. Чому вони так називаються? Свою думку аргументуйте. 8. Які речення називають безособовими? На що вони вказують, що можуть виражати? 9. Схарактеризуйте називні речення. 10. Які додаткові граматичні значення можуть мати називні речення? 11. Як визначити неповне речення? Наведіть приклади. 12. Які розділові знаки вживаються в неповних реченнях?

Життя... У кожного воно різне. І у кожного воно різне радісне, яскраве, багате на події, емоції, враження, активне, а в декого — пасивне, тому сумне, неяскраве. Є люди, які переконані: якщо в житті щось не вдається, то таке життя нічого не вартує. У чому ж його сенс? Узагалі краще тоді не жити. Інші ж дотримуються думки, що життя — найвища цінність, і яким би воно не було, — це безцінний дар, яким людина повинна дорожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів.

«Життя прожити – не поле перейти». У цьому крилатому вислові втілено

одвічне питання про сенс життя. «Навіщо я живу?» - запитує себе людина,

пригадуючи минуле або розмірковуючи про майбутнє, розчарувавшись чи

зневірившись, або коли відчуває втому чи сумує...

Вчені-філософи дійшли висноновку, що прийнятної для всіх відповіді на

запиті «Навіщо ми живемо?» - не існує. Так само, як немає єдиного рецепта

щастя. Для когось сенс життя полягає у власному щасті родини. Інші сенс

життя вбачають у безкорисливому служінні загальному благу. Чимало й таких,

хто всі думки та енергію спрямовує на досягнення добробуту або на сходження

кар'єрними сходинками. Отже, кожна людина, обираючи собі мету,

утверджується як особистість лише тоді, коли чинить відповідно до цієї мети.

Втім, згадуючи про сенс життя, слід дослухатися до думок інших.

Объяснение:

Гарних вам оцінок!!!

Думаючи, обираючи та інші шукай

Жінка у бізнесі.

Ситуація перехідної економіки вимагає посилення ділової активності людей в усіх економічних структурах. Сфера підприємництва і, зокрема, малого бізнесу, поповнюється жінками майже цілковито за рахунок торгівельної сфери. Жінкам не вистачає стартового капіталу, зв'язків у верхніх ешелонах влади - всього того, що є в чоловіків, які розпочинають свій бізнес.

Виділяються дві основні групи жінок-підприємців. Перша - особи з високою кваліфікацією, знанням мов, орієнтовані на роботу з міжнародним бізнесом, але не на перших, а на других ролях у фірмі: консультантами, економістами. Це дуже незначна, порівняно з чоловіками, група жінок.