4. Знайдіть складнопідрядне обставинне речення часу. 1. Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками в хаті. 2. Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ. 3. Замолоду треба набиратись знань, щоб не пуста була твоя власна криниця
Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителі 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина перебралася до столиці, де Ліна закінчила школу. Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.
Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.
Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій "Проміння землі". Друга збірка "Вітрила" вийшла в 1958 році, за нею – збірка "Мандрівки серця" (1961 р.). Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім подобалася її творча діяльність. "Зоряний інтеграл" 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала "в шухляду" та стала однією з ключоваих фігур покоління українських шістдесятників.
За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: і "Берестечко", і "Маруся Чурай", і поезії, що згодом ввійшли до збірок "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність". Повернутися до читачів Костенко змогли лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів "Над берегами вічної ріки", а 1979-го — історичний роман у віршах "Маруся Чурай", який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.
Найбільш важливим питанням, яке я задавав собі після прочитання всіх цих творів, є питання про те, від чого залежить мій власний вибір. Головні герої всіх вищеназваних творів керувалися різними мотивами і міркуваннями під час прийняття певних рішень. І це приводило їх до абсолютно різних результатів і наслідків. Іноді вони були цілком позитивними і добрими, в інших випадках – зовсім ні. Як би там не було, стає зрозуміло, що обґрунтованість і розумність будь-яких рішень завжди вкрай важлива і займає важливе місце в житті кожної людини.
Так від чого ж залежить мій власний вибір? На чому я ґрунтуюся, коли приймаю певні рішення? Насправді, це складний процес, який включає велику кількість різних етапів. Кожна людина керуються своїми бажаннями та приймає такі рішення, щоб бажання реалізувалися і стали реальністю. Щось подібне відбувається і у мене. Я найчастіше приймаю такі рішення, які можуть наблизити виконання моїх бажань. Але це далеко не все. Крім цього, я також завжди прагну враховувати думку інших і їх можливу реакцію на прийняті рішення. Я завжди пам’ятаю про те, що деяким людям мої рішення може дуже не сподобатися. В сучасному світі це цілком можливо. Звичайно, я самостійний і незалежний чоловік, проте я не хочу нікого образити чи завдати комусь неприємностей, тому завжди враховую чужу думку щодо власних рішень у своєму житті. Третім чинником, який впливає на прийняття рішень мною, є їх об’єктивні наслідки. Наслідки від певних рішень виникають завжди без винятку. Важливо вміти їх прораховувати і правильно передбачати.
Досвід головних героїв деяких літературних творів підказує мені, що до всіх рішень потрібно підходити дуже серйозно і відповідально. Саме так я і роблю впродовж життя. Хочеться вірити, що це до уникнути прикрих помилок.
Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителі 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина перебралася до столиці, де Ліна закінчила школу. Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.
Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.
Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій "Проміння землі". Друга збірка "Вітрила" вийшла в 1958 році, за нею – збірка "Мандрівки серця" (1961 р.). Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім подобалася її творча діяльність. "Зоряний інтеграл" 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала "в шухляду" та стала однією з ключоваих фігур покоління українських шістдесятників.
За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: і "Берестечко", і "Маруся Чурай", і поезії, що згодом ввійшли до збірок "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність". Повернутися до читачів Костенко змогли лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів "Над берегами вічної ріки", а 1979-го — історичний роман у віршах "Маруся Чурай", який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.
Найбільш важливим питанням, яке я задавав собі після прочитання всіх цих творів, є питання про те, від чого залежить мій власний вибір. Головні герої всіх вищеназваних творів керувалися різними мотивами і міркуваннями під час прийняття певних рішень. І це приводило їх до абсолютно різних результатів і наслідків. Іноді вони були цілком позитивними і добрими, в інших випадках – зовсім ні. Як би там не було, стає зрозуміло, що обґрунтованість і розумність будь-яких рішень завжди вкрай важлива і займає важливе місце в житті кожної людини.
Так від чого ж залежить мій власний вибір? На чому я ґрунтуюся, коли приймаю певні рішення? Насправді, це складний процес, який включає велику кількість різних етапів. Кожна людина керуються своїми бажаннями та приймає такі рішення, щоб бажання реалізувалися і стали реальністю. Щось подібне відбувається і у мене. Я найчастіше приймаю такі рішення, які можуть наблизити виконання моїх бажань. Але це далеко не все. Крім цього, я також завжди прагну враховувати думку інших і їх можливу реакцію на прийняті рішення. Я завжди пам’ятаю про те, що деяким людям мої рішення може дуже не сподобатися. В сучасному світі це цілком можливо. Звичайно, я самостійний і незалежний чоловік, проте я не хочу нікого образити чи завдати комусь неприємностей, тому завжди враховую чужу думку щодо власних рішень у своєму житті. Третім чинником, який впливає на прийняття рішень мною, є їх об’єктивні наслідки. Наслідки від певних рішень виникають завжди без винятку. Важливо вміти їх прораховувати і правильно передбачати.
Досвід головних героїв деяких літературних творів підказує мені, що до всіх рішень потрібно підходити дуже серйозно і відповідально. Саме так я і роблю впродовж життя. Хочеться вірити, що це до уникнути прикрих помилок.