40 ! випишіть складнопідрядні речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
1 люблю коли із неба місяць круторогий туманно
еба місяць круторогий туманно дивиться в вікно
в сюсюра). 2. мамина білесенька хустина світиться у рідному вікн
(м. ткач ). 3. змалку його обступали білі стіни на яких висіли вишиті
маминими руками рушники (і. цюпа). 4. він постукав у віконце щоб
мати відчинила йому двері прислухався до її ходи (м. стельмах). 5. якщо
омусь дано слово то обов'язково дається і його відчуття (г. овсієнко). б. той
хто зневажливо ставиться до рідної мови не може й сам викликати поваги
до себе (олесь гончар). 7. могутній той народ який має синів, об'єднаних
любов'ю до вітчизни (л. силенко).
ii. підкресліть граматичні основи у виписаних реченнях. побудуйте схеми.​

Познач сполучення слів, у якому слово міцний вжито у прямому значенні

А – міцний горіх

В – міцний кулак​

Додаткова інформація.

Слова можуть вживатись як в прямому, так і переносному значенні. Пряме значення – слово вживається так, як ми знаємо його в житті, в дійсності, тобто це природна назва предмета, яка в переважній більшості є первинною.  

Преносне значення – вторинне. Таке, що виникло на основі первинного внаслідок перенесення ознак, явищ за схожістю якостей, властивостей тощо. Переносне значення слова – це образна назва.  

Пряме значення слова міцний – такий, що важко зламати, зіпсувати, зруйнувати, має силу (стосується частин тіла людини, тварини), дужий.

Тому міцний горіх (твердість матеріалу ⇒ важко зламати), та міцний кулак (фізична сила) має пряме значення, тобто такими вони є в дійсності, в нашому повсякденному житті.

Міцний характер (тобто стійкий, сильний, незламний) – переносне (за подібністю властивостей).

Міцний горіх, або міцний горішок можна вжити у переносному значенні, якщо перенести ознаки плода-горіха на характер людини. Коли ми говоримо людині: "Ти міцний горішок", то маємо на увазі стійкість, незламність характеру. У даному завданні немає вказівки, що сполучення слів "міцний горіх" стосується людини, тому беремо за основу його первинне значення.

Я знаю сучасне прислів’я: “Одне добре діло цінніше ста проповідей”. Я з цим абсолютно згоден. Мало навчати добру та “читати мораль” іншим.

Потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. А це не всі люди вміють.

Наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. Ми любимо подивитися в Інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. Але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок.

Іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. Наприклад,

ваш друг чимось засмучений. А ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. Але все одно слово не має такої ваги, як добра справа.

За гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.

Загалом, я вважаю, що доброта – це перш за все діло. До того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. Воно чимниться “за порухом душі”.

Доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. Наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. Або власноруч посадити клумбу у запиленомумісті.

Доброта дійсно починається з малого. Хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. Як мати Тереза, наприклад, яка допомагала мільйонам бідних та хворих людей.

Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. На цю тему в народі існує ще одне прислів’я: “Зле тому, хто добра не робить нікому”.