5. Необхідно поставити кому між частинами безсполучникового складного речення(розділові знаки пропущено) А Рада б зірка зійти чорна хмара заступає. Б Раптом Сіроманець заліг з горба вітер доніс йому запах дикого звіра. ВПо дорозі косарі гомоніли про різне злазили з воза перед калюжами й на гору потім сідали і я знов бачив навколо себе їх велетенські спини. Г У груші був тоненький голосочок вона в дитинство кликала мене. Д Немає нічого страшнішого за невідомість тоді кожна хвилина видається вічністю
Ось твір роздум,8-9речень
Объяснение:
Повертаючись в рідний край, я переповнений позитивними емоціями та враженнями від приємної і пізнавальної мандрівки. У будь-який час року мій рідний край дарує справжню насолоду для душі і захоплює своєю родючістю. Рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком. Спогади про його вулички й двори занурюють у безтурботне дитинство. Це час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя. Мандірвка по рідному краю в цей момент приносить насолоду і позитивні емоції.В будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним.
Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т.Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "Такого полум'яного культу материнства, — писав М.Г. Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері". А сам, як ми знаємо, ріс без матері: "там матір добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила..." А пізніше Тарас Шевченко став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей і дружини у нього не було. Мріяв він поселитися в Україні, одружитися з Ликерією Полусмаковою, але обставини склалися по-іншому.
Кріпацька неволя — це доля рідної матері, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрі, Ярини, Марії — голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої трепетної любові — Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що "німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". Т.Г. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я. Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них цілому світові.