5. Правильно розставлено розділові знаки у складному реченні зі збігом двох сполучників: а) Шерхіт очеретів сповнював душу, і коли Яким зрізав ножем першу очеретину, він став заспокійливим гулом.
б) З того вечора я часто приходив до дядька Себастіяна, і, коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли про всяку всячину.
в) З часу втечі з полону Добриня рідко згадував свого колишнього господаря, навіть зринала було думка, що вже ніколи з ним не зустрінеться, що він або загинув під час облоги Києва, або якщо вижив, пішов далі з Батиєм.
г) Мати брала пучками ягоду, несла до вуст, і, коли роздушувала черешню, то в кутиках уст спалахував сік.
6. Визначте складне речення, побудоване за схемою: [ ], ( ), [ ], а [ ].
а) Дурманом віяло з густих заростей, які двома застиглими хвилями означали нічну вулицю, танучи в повітрі, а з обійсть долинав дух матіоли.
б) Серце Єльки зайшлося жалем до цих закурених курявою степів, незграбно-великих, беззахисних створінь, які ще вчора спокійно паслися десь на балках.
в) Зелені стебла жита тягнуться догори так, наче прагнуть напитися не тільки сонячного проміння, а й закропитися живлющими жайворонковими піснями.
г) Лось знав, що то тріщить стара гілляка на дубі, всохла, кощава, їй давно вже б треба впасти, а вона не падала, з дивною впертістю тримаючись за стовбур.
7. Установіть відповідність між типом зв’язку і реченням, у якому він представлений ( )
1 Сурядний і підрядний зв’язок.
2 Безсполучниковий і підрядний зв’язок.
3 Безсполучниковий і сурядний зв’язок.
4 Безсполучниковий, сурядний і підрядний зв’язок.
А Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі, і дівчина виглядала його з очеретів.
Б Аркадій Петрович поклав гребнем борозни на рідкому волоссі, розчесав вуса, на кінчиках жовті, і довго любувався сухим високим чолом та благородним панським обличчям, що одбивалося в синявих водах туалетного дзеркала.
В Обернувшись назад і глянувши на небо, Соломія побачила червоні, як грань, хмари — зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів.
Г Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив по лиці, плутався під ногами, а Соломія бігла все вперед, пойнята жахом, нічого не помічаючи, бажаючи тільки забігти якомога далі.
Д Соломія бігла, хоч ноги в неї були слабкіші, ніж учора, а повітря було якесь густе, і трудно було дихати ним.
8. Установіть відповідність між типом зв’язку і реченням, у якому він представлений ( )
1.сурядний і підрядний
2. безсполучниковий і сурядний
3. безсполучниковий і підрядний
4. безсполучниковий, сурядний і підрядний
А. Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, тоді я думку шлю в світа далекі, Блукає погляд мій в країні мрій.
Б. Пусто серед степу, сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти, а ранні заморозки пожовтили та почервонили лист; пташки щебетливі відлетіли у вирій .
В. А як пройде злива, усе тут пахне водою, ніби губка насичена, і густі тумани підносяться і звиваються над коронами дерев
Г. З тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ, той цілющий травневий дощ, про який кажуть, що це сиплеться з неба золото
Д. Сивіла дощем далечінь, вода вже блищала на шляху
9. Розставте розділові знаки в реченнях, накресліть до них схеми. ( )
1. Ось я перехиляюся через цямрини що пахнуть вогким деревом пильно вдивляюся вниз а з самісінької глибини колодязя з його немислимо глибокого дна так само проглядається моє дитинство й ми дивимось одне одному в очі мовчимо ніби у своєму мовчанні теж хочемо зрозуміти якусь загадку проникнути в таємницю.
2. Таємниці природи всюди тільки розпізнати їх зумій і неодмінно збирати їх треба до схід сонця коли зілля ще в росі коли воно чисте.
3. Вовка закотило в лісосмугу він обійняв лапами якусь деревину навіть учепився за неї зубами але вітер відірвав його від неї .
4. Яким дивився запаленими очима на витвір рук своїх а довкола нього розливалося голубе світіння над головою яснішало й промивалося небо а там на сході вже затремтіла рожева пасмуга .
10. Виконайте повний синтаксичний розбір речення. ( )
Так Добриня з Янкою йшли три доби: вдень вони спали, а вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, бо зовсім знесиліли від голоду, просувалися на північний захід – до Волги, до Чорного лісу, де Добриня сподівався знайти якийсь притулок і захисток.
Ось і настала прекрасна пора. І це осінь.
Осінь - чарівниця яка своїми різнокольоровими барвами розмальовує дерева. Весь ліс стоїть в жовтих, червоних та помаранчевих кольорах. Білочки готують запаси перед суворою зимою. Ведмідь готується до сну. Птахи відлітають у теплі краї. Тільки сіренький зайчик збирається одягнути шубку. Теплий та грайливий вітерець шелестить листям. І десь з оклоці чутно дитячий сміх. Щасливі діти збирають букети з листя і потім дарують мамам. Але скоро закінчиться осіньі настане холодна зима.
Объяснение:
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити.. .
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.