Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.
Першим ученим у житті кожної людини є учитель. прекрасна, як на мою думку, професія, благородна мета якої, - працювати для майбутнього, сіяти зерна доброго, світлого, мудрого. учитель навчив нас писати й читати, розуміти й осмислювати. він провів нас у світ знань, допоміг обрати з тисяч свою дорогу в житті, навчив не лише премудрощів науки, а й найскладнішої - бути людиною. але разом з тим це одна із самих творчих професій. робота справжнього вчителя не закінчується дзвоником з уроку. те, що діти отримують в спілкуванні з ним, стає частиною їхньої особистості. сьогодні вчити і виховувати дітей, напевно, складніше, ніж колись. так, я добре пам’ятаю свою першу вчительку. у перший клас я пішла у 1984році. у ті часи вчителі були настільки універсальними та духовно багатими! перша вчителька, марія дмитрівна, відкрила мені очі на життя. вона була дуже доброю і стала моєю наставницею в житті. у сучасних умовах ми намагаємося закласти вчителям такі універсальні знання, щоби вони навчили школярів жити. адже це краще, ніж просто дати знання.
