5. Складним із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв'язком є речення
A Місто ангелів і дощів на казкові малюнки схоже, тільки ангелів — ні
душі, а лиш просто так перехожі.
Б Сіре небо кошлатилося брудними отарами, блищала дорога, а над річ-
кою та над калюжами підіймався серпанок.
В І все ж прожити, певне, так годиться, щоб старість не промовила бува:
ти був, козаче, щедрим на дурниці і на красиві та пусті слова.
г По-осінньому тихо цвітуть небеса, мила погляду й серцю билиночка
кожна, і така навкруги невимовна краса — не любити цю землю, їй-
богу, не можна.
(0, )​

Здравствуй, дорогой друг!

Пишу тебе, как и договаривались. Извини, что так долго собирался с мыслями, было некогда. Да и новостей интересных не так уж и много. Мне хотелось рассказать тебе нечто необычное, захватывающее, поэтому написание письма все откладывалось и откладывалось. Но поскольку время идет, и ты, наверное, очень ждешь весточку от меня, буду рассказывать о своей повседневной жизни.

В школе дела идут хорошо, можно сказать отлично. Если в году были проблемы с физикой и химией, то в этом мне удалось заметно улучшить свои оценки. Я стараюсь больше заниматься самостоятельно – читаю, решаю задачки, иногда смотрю познавательные программы и фильмы. Когда чего-то не понимаю старшего брата объяснить и внимательно слушаю. Самое интересное, что мне начали действительно нравиться эти предметы, которые раньше казались скучными и сложными. Это здорово.Дома тоже все спокойно.Вот такие дела, больше мне написать пока нечего. А как ты поживаешь? Как твое здоровье? Как учеба? Мне очень интересно.С нетерпением жду ответного письма.

План1. Тернистий історичний шлях.2. Мова — душа народу:А) значення етнічних особливостей;Б) духовна сутність мови;В) вплив історичних подій на розвиток мови.3. Збереження мови — обов’язок кожного українця.Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками.Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну.Деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. Кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова.Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові.На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. Довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови.Зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. Адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов’їній нашій мові. Без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. Бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового.Пишаюся тим, що я українець. Люблю й ціную свою рідну мову. Але чітко усвідомлюю, що цього замало. Треба робити все для її піднесення.