5. Відредагуйте речення і обґрунтуйте зроблені виправлення. 1. Засідання проводив заступник голови правління ЖБК Павлова Т. С. 2. Куняєва Алла Іванівна працює вихователькою в дитячому садку № 5 з окладом 560 карбованців. 3. Я дуже вдячний моїй науковій керівничці за до в роботі. 4. На засіданні виступив майстер цеху Нілова І. П. з пропозицією схвалити зразки художнього оформлення. 5. Касирка Дрягіна В. В. взяла відпустку за власний рахунок з 2 по 17 жовтня. 6. У дитинстві я мріяла стати білетеркою в кінотеатрі. 7. Заяву треба писати на ім'я директриси. 8. Новий поштар — дуже привітна жінка. 9. Старший інженер з техніки безпеки підготувала висновок про причини аварії. 10. Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О. О. 11. Комарову М. І. переведено на посаду старшої наукової співробітниці відділу наукової інформації. 12. Петрова Н. І. працює технологом у цеху № 7 з 1980 року. За час роботи на заводі вона виявила себе як великий трудяга і чуйна людина. 13. Моя тітка вже десять років працює інструкторкою-методистом у спортивній школі. 14. Ці документи віднесіть вченій секретарці. 15. Вікторія має цікаву спеціальність — художниця-конструкторка.
Задай вопрос из школьного предмета
5 - 9 классыУкраїнська мова 5+3 б
Твір на тему осінні турботи
Реклама
Следить Отметить нарушение Ніка2015 10.11.2014
ответы и объяснения
ЛУЧШИЙ ОТВЕТ!
lollipopm
Lollipopm Новичок
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Назви чітко окреслених предметів і понять:
назви істот,
охоплювані зором речі,
частин тіла
днів тижня та місяців
назви населених пунктів
різних мір
наукові терміни (атом, суфікс).
Назви нечітко окреслених предметів і понять
Іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини -а (-я) -у (-ю) Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення -а: учень — учня, лікар — лікаря, Мороз (прізвище) — Мороза, Вітер (персонаж казки) — Вітра, комар — комара, горобець — горобця, слон — слона, кит — кита, листок — листка, палець — пальця, ясен — ясена, четвер -— четверга, жовтень — жовтня, метр — метра, ампер — ампера, електрон — електрона, катет — катета, відмінок — відмінка. Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -у: степ — степу, пісок — піску, ячмінь — ячменю, барвінок — барвінку, грім — грому, сон — сну, ідеал — ідеалу, прогрес — прогресу, спорт — спорту, Сибір — Сибіру, Байкал — Байкалу. Трапляються й відхилення від цього правила та вагання: міст — моста і мосту, двір — двора і двору, стіл — стола і столу (з різним значенням), вечір — вечора, овес — вівса (хоч ячмінь — ячменю), хліб — хліба тощо. Назви населених пунктів у родовому відмінку однини мають закінчення -а (у давнину населені пункти були чітко обмежовані захисними валами, ровами, частоколами): Київ — Києва, Херсон — Херсона, Тернопіль — Тернополя, Конотоп — Конотопа, Лондон — Лондона, Париж — Парижа. Назви територій мають закінчення –у: Крим — Криму, Поділ — Подолу, Китай — Китаю. Виняток становлять складені назви населених пунктів, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення -у: Красний Лиман (із 2016р. місто Лиман) — Красного Лиману (але Лимана), Часів Яр — Часового Яру, Кам’яний Брід — Кам’яного Броду. У назвах річок під наголосом виступає закінчення -а: Дніпро — Дніпра́, Ірпінь — Ірпеня́, Остер — Остра́. У назвах річок не під наголосом виступає закінчення -у: Дон — До́ну, Буг — Бу́гу, Інгул — Інгу́лу. Деякі іменники залежно від свого значення можуть мати і закінчення -а, і закінчення -у: листопад — листопада (місяць), листопаду (опадання листя); лист — листа (шматок матеріалу, писаний текст), листу (збірне поняття); камінь — каменя (шматок породи), каменю (матеріал); Алжир — Алжира (місто), Алжиру (країна).не мають певних меж
назви великих споруд
територій
збірні назви
назви речовин
явищ
дій
станів
абстрактних понять
Правопис закінчень іменників II відміни чоловічого роду в інших відмінках Від-мінки Закінчення іменників II відміни чоловічого роду Н. — Р. Іменники II відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів (-їв) або нульове закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників).
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку множини мають звичайно закінчення -ів: солдат — солдатів, партизан — партизанів, ткач — ткачів, батько — батьків, тато — татів, плащ — плащів, помідор — помідорів, кілограм — кілограмів. Нульове закінчення в родовому відмінку множини (крім кількох винятків — див. Відмінкові закінчення іменників) мають лише ті іменники чоловічого роду, які в множині втрачають суфікс -ин-: киянин — кияни, киян; татарин — татари, татар; громадянин — громадяни, громадян.
Виняток з цього: хазяїн — хазяї, хазяїв (і хазяїни, хазяїнів). Д. У давальному відмінку однини більшість іменників другої відміни чоловічого роду мають паралельно закінчення -ові, -еві (на письмі також -єві) і рідше -у (-ю): батько — батькові і батьку, будинок — будинкові і будинку, пан міністр — панові міністру, рідний край — рідному краєві і рідному краю. У деяких іменниках чоловічого роду (з кінцевими основи -ів-, -ов-) у давальному відмінку однини можливе лише закінчення -у, -ю: острів — острову (”островові” було б важко вимовляти), Яків — Якову, Київ — Києву, Глібов — Глібову. Зн. — Ор. В орудному відмінку однини треба розрізняти прізвища прикметникового походження на -ов (-ев, -єв), -ін, -ин і однозвучні назви населених пунктів. Прізвища тут мають закінчення -им, а однозвучні назви населених пунктів — -ом: Сергієм Миколайовичем Че́рниковим, але селом Черни́ковом; поетом Пушкіним, але містом Пушкіном. Проте прізвища на -ов, -ін, -ин, які не походять від прикметників, мають закінчення -ом: Сербин — Сербином, Волошин — Волошином, Кармазин — Кармазином, Дарвін — Дарвіном, Чарлі Чаплін — Чарлі Чапліном, Пров — Провом. М. У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників): -і (-ї); -ові, -еві (-єві); -у (-ю). Вживання їх поки ще остаточно не усталене. Найчастіше вживається закінчення -і: стіл — на столі, камінь — на камені, поріг — на порозі, бік — на боці, рух — у русі. Іменники з основою на к мають, як правило, закінчення -у: будинок — у будинку, сік — у соку, візок — на візку, парк — у парку. Закінчення -ові, -еві буває переважно в назвах істот: батько — при батькові, син — при синові, кінь — на коневі (і на коні, на коню).