5. Відредагуйте речення і обґрунтуйте зроблені виправлення. 1. Засідання проводив заступник голови правління ЖБК Павлова Т. С. 2. Куняєва Алла Іванівна працює вихователькою в дитячому садку № 5 з окладом 560 карбованців. 3. Я дуже вдячний моїй науковій керівничці за до в роботі. 4. На засіданні виступив майстер цеху Нілова І. П. з пропозицією схвалити зразки художнього оформлення. 5. Касирка Дрягіна В. В. взяла відпустку за власний рахунок з 2 по 17 жовтня. 6. У дитинстві я мріяла стати білетеркою в кінотеатрі. 7. Заяву треба писати на ім'я директриси. 8. Новий поштар — дуже привітна жінка. 9. Старший інженер з техніки безпеки підготувала висновок про причини аварії. 10. Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О. О. 11. Комарову М. І. переведено на посаду старшої наукової співробітниці відділу наукової інформації. 12. Петрова Н. І. працює технологом у цеху № 7 з 1980 року. За час роботи на заводі вона виявила себе як великий трудяга і чуйна людина. 13. Моя тітка вже десять років працює інструкторкою-методистом у спортивній школі. 14. Ці документи віднесіть вченій секретарці. 15. Вікторія має цікаву спеціальність — художниця-конструкторка.
Мати. Мама. Матуся.
Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найдобріша.
У матері добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце, в якому ніколи не незгасне любов, воно ніколи не залишається байдужим . Ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу. Її серце щемить, коли дитині погано, вона співпереживає з нею, уміє поспівчувати. Уявляєте, який безмір любови в жінки, яка є Матір’ю . І скільки б вам не було років: п’ять чи п’ятдесят, нам завжди потрібна мати, її ласка, її погляд, її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє вас до старості. Чим більша любов до матері, тим світліше і радісніше наше життя.
Мама це людина перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо цілувати їй руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть із нами по життю, підтримують нас у годину радості і печалі.
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!