У нашої исторії дуже багато пам’яток .місце. Іллінська церква Свято-Ілліньского чоловічого монастиря. Розписи головного нефу зсередини, Одеса. Автори: Олександр Левицький, Дмитро Шаматажі.

2 місце. Купол і розписи стелі Семінарської церкви. Пам’ятка є частиною комплексу резиденції митрополитів Буковини та Далмації, який занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, Чернівці. Автор: Юрій Клименко.


3 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Костянтин Брижниченко.

4 місце. Комплекс споруд Хотинської фортеці XIII–XVIII ст. Чернівецька область, Хотин. Автор: Антон Супруненко.

5 місце. Аккерманська фортеця XV ст. вночі, Одеська область, Білгород-Дністровський. Автор: Євген Самученко.

6 місце. Мовчанський монастир XVI–XIX ст. Путивль, Сумська область. Автор: Сергій Кошеваров.

7 місце. Арка та спуск з урвища в Куяльнику. Кінець ХІХ ст. Автор: Євген Самученко.

8 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Сергій Рижков

9 місце. Миколаївський монастир (1772–1806). Закарпатська область, Мукачеве. Автор: Максим Присяжнюк.

10 місце. "Будинок із химерами" (1901–1903), Київ. Автор: Сергій Рижков.
Ніби просте слово «барви», а який місткий глибокий зміст можна в нього вкласти. Адже словом можна підтримати, можна знищити, можна понівечити все життя, а можна зробити людину щасливішою. Таке воно звичайне-незвичайне слово. Його барвисті відтінки відтворюють внутрішній світ людини, показуючи її ставлення до оточуючого суспільства, до оточуючого світу, до природи. Я не хочу писати твір, в якому будуть чергові фрази, цитати відомих поетів, митців. Собі на меті ставлю відтворити суспільне значення барвистості українського слова, слова взагалі…
У наш час боляче постає питання інформаційної війни. І знову саме слово стає основним інструментом! Саме з його до піднімають народні маси, намагаються протиставити націю проти нації. Мова наша така мелодійна, неповторна, бо увібрала в себе гомін полів і лісів, вона зіткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Для кожного українця рідне слово пов’язане з краєвидами, з картинами сільської природи і міськими пейзажами. У ній відбиваються звичаї, традиції, розум і досвід, краса і сила українського народу. Ще в дитинстві вона допомагає нам пізнати світ, відкривати для себе таємниці життя. Без мови не може розвиватися жодна нація, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.
У нашої исторії дуже багато пам’яток .місце. Іллінська церква Свято-Ілліньского чоловічого монастиря. Розписи головного нефу зсередини, Одеса. Автори: Олександр Левицький, Дмитро Шаматажі.

2 місце. Купол і розписи стелі Семінарської церкви. Пам’ятка є частиною комплексу резиденції митрополитів Буковини та Далмації, який занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, Чернівці. Автор: Юрій Клименко.


3 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Костянтин Брижниченко.

4 місце. Комплекс споруд Хотинської фортеці XIII–XVIII ст. Чернівецька область, Хотин. Автор: Антон Супруненко.

5 місце. Аккерманська фортеця XV ст. вночі, Одеська область, Білгород-Дністровський. Автор: Євген Самученко.

6 місце. Мовчанський монастир XVI–XIX ст. Путивль, Сумська область. Автор: Сергій Кошеваров.

7 місце. Арка та спуск з урвища в Куяльнику. Кінець ХІХ ст. Автор: Євген Самученко.

8 місце. Святогірський монастир. Донецька область, Святогірськ. Автор: Сергій Рижков

9 місце. Миколаївський монастир (1772–1806). Закарпатська область, Мукачеве. Автор: Максим Присяжнюк.

10 місце. "Будинок із химерами" (1901–1903), Київ. Автор: Сергій Рижков.
Ніби просте слово «барви», а який місткий глибокий зміст можна в нього вкласти. Адже словом можна підтримати, можна знищити, можна понівечити все життя, а можна зробити людину щасливішою. Таке воно звичайне-незвичайне слово. Його барвисті відтінки відтворюють внутрішній світ людини, показуючи її ставлення до оточуючого суспільства, до оточуючого світу, до природи. Я не хочу писати твір, в якому будуть чергові фрази, цитати відомих поетів, митців. Собі на меті ставлю відтворити суспільне значення барвистості українського слова, слова взагалі…
У наш час боляче постає питання інформаційної війни. І знову саме слово стає основним інструментом! Саме з його до піднімають народні маси, намагаються протиставити націю проти нації. Мова наша така мелодійна, неповторна, бо увібрала в себе гомін полів і лісів, вона зіткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Для кожного українця рідне слово пов’язане з краєвидами, з картинами сільської природи і міськими пейзажами. У ній відбиваються звичаї, традиції, розум і досвід, краса і сила українського народу. Ще в дитинстві вона допомагає нам пізнати світ, відкривати для себе таємниці життя. Без мови не може розвиватися жодна нація, бо вона допомагає людям обмінюватися думками, висловлювати почуття, досягати взаєморозуміння, створювати духовні цінності.