556 Спишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограму
«Знак м'якшення в дієсловах наказового Вибач(ь), порад(ь)те, рознос(ь)ся, заводс(ь)ся, поклич(ь), за-
ход(ь)те, подивис(ь), відріжс(ь), насип(ь)те, виходьте, подивіть)
ся, почистсьмо, залиш(ь), перевірс(ь)ся, зваж(ь)те, замаж(ь),
повірс(ь), помнож(ь)те.​

Людина як дуже численний біологічний вид впливає на природу. Звичайно, 7 мільярдів людей, що населяють планету, просто не можуть своїми продуктами життєдіяльності не робити ніякого впливу. Природа для людини є середовищем перебування, джерелом необхідних для існування ресурсів

Це здається перебільшенням, однак ледве більше 100 років тому розвиток промисловості, транспорту, енергетики, сільського господарства було куди більше низьким і не робило на екологію настільки колосального впливу. Для приклада, перший автомобіль з’явився 127 років тому, а зараз ми вже не представляємо свого життя без цього винаходу. Така ж ситуація й в інші сферах

Населення землі, поки воно було незначним, не приносило величезної втрати своїми діями, хоча вирубка лісів, рибальство, полювання, землеробство – найдавніші заняття. Зараз же вплив людини має планетарний масштаб

Ми змінили планету Земля до невпізнанності, на місці пустель з’явилися оазиси, а степів і рівнин – промислові комплекси. Все це звичайно предмет гордості людства, однак для природи такі зміни пагубні. Багато дій людини привели до зникнення сотень видів рослин і тварин, а в природі все взаємозалежно й ці зникнення спричинили інші події

Зараз багато активістів зеленого руху говорять про безповоротну зміну клімату, і якщо 20 років тому це були лише слова, те зараз практично кожний житель нашої голубой планети може на собі це відчути. Сніг випадає там, де його ніколи не було, посуха в деякий районах щороку б’є нові рекорди по тривалості, зима зі сніжн і морозної перетворюється в сльотаве й теплу, а сонячне літо – у пекельну жару спожарами.

Розвиток науки дозволяє зараз дотримуватися нових методів виробництва, заощаджувати ресурси, відновлювати руйнува_ людиною экосистемы й багато цивільних організацій рекламують ці методи, залучають до них увага громадськості, однак залишається безліч бізнесменів, підприємців, чиновників, які володіють великими компаніями й продовжують використовувати згубні для навколишнього середовища технології

И я хочу, щоб кожна людина задумалася над тим, що планета – наш будинок і зробив щось значуще, для того, щоб вона змогла впоратися з тягарем нашого впливу на неї

«народ шукає в геніях себе». ці слова в. симоненка досить точно сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб'єктивніше відображає «лице і характерну поставу свого народу». у цьому зв'язку т. шевченко своє призначення виконав сповна.його творчість — це документ найбільш об'єктивної і виваженої характеристики українців, це книга їхнього буття і водночас своєрідна візитна картка, за якими націю пізнає і сприймає світ. недаремно шевченків «кобзар» як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу брали з собою до невідомої далекої канади наприкінці xix ст. перші українські переселенці.найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв'язок із землею. землю як основу основ, як найбільшу цінність вони поетизували й обожнювали з особливим почуттям, а тому не дивно, що в народних піснях сам господь засіває ниву житом-пшеницею.т. шевченко як геній, що показав народ у всіх вимірах його життєдіяльності (і побутовому, і морально-етичному, і соціально-політичному, і естетичному), передусім змальовує українців як хліборобів, бо ж праця на землі була найвищою цінністю його роду й народу. у нього, як і в народній творчості, ісус за плугом ходить, а марія їсти носить. зображення найсвятіших у такій невластивій для них іпостасі обумовлюється тим, що поет, як і народ, розцінював хліборобську працю як святу, адже завдяки їй існує рід людський. у цьому зв'язку цікавий такий факт із життя т. шевченка. перебуваючи 1847 року в україні, він намалював у подарунок землеміру д. демичу дворічну ікону на металі, з одного боку якої був зображений ісус христос, що благословляє хліб.культ матері-землі-годувальниці сформував в українців і обожнення жінки-матері, бо жінка так само дає життя,плекає й підтримує його своєю любов'ю, ніжністю й турботою. саме тому ставлення до жінки було особливо шанобливим. це засвідчує й лексичне значення слова «дружина» — вона друг, а не служниця своїм чоловікові та дітям. до речі, в українців слово «дружина» вживалося щодо обох із подружжя.  жінка, дружина, мати була не тільки берегинею сімейного вогнища, а й визначальною мірою хранителем нації, її духовності. адже передусім від матері дитина переймала рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції роду, його святині. саме тому у т. шевченка маємо таке поклоніння, таке обожнення жінки-матері, що засвідчує висоту духовного аристократизму і поета зокрема, і народу в цілому.  культ матері-землі, культ жінки-матері обумовив і запрограмував на віки особливості психологічного складу українців, зокрема їх лагідність, щирість, довірливість, а понад усе — пристрасність, емоційність. і те, що т. шевченка називали найперше поетом почуття, жодною мірою його не принижує. він так само й поет глибинної філософської мислі, але першоджерелом її було таки почуття, бо ж почуттєво-пристрасним був і його народ.