57. Синонімами є не всі слова в рядку: а) Багач, товстосум, багатир;
б) Марнословити, розпатякувати, просторікувати;
в) Байдужість, апатія, пасивність;
г) Ватажок, провідник, отаман.
58. Правильно поєднано слова в антонімічну пару в рядку:
а) Адресат – адреса; б) Абонент – абонемент;
в) Авангард – ар’єргард; г) Аванпост - форпост.
59. Оксиморон ужито в реченні:
а) Стоять зіщулившись бори;
б) Ген у горах пастуша ватра мирно мерехтить;
в) На захід сонця моляться тополі;
г) Мед гіркий у чаші розливаю.
60. Омоніми вжито в реченні:
а) Прозелень жовта зліта з літа;
б) Мені потрібне слово, а не слава;
в) Зійшлися віра і зневіра – іде двобій;
г) Зацвіли луги, діброви, повно гомону, розмови.
61. Діалектне слово вжито в реченні:
а) Візьми, Свароже, сірий камінь, і оберни в шавлію;
б) У мармурових курганах – розм’яклий характер осоння;
в) Стоять велично мінарети – розбиті келихи Богів;
г) Жевріють у небесній вишині, як вуглики у згаслій ватрі, зорі.
62. Авторський неологізм використано в реченні:
а) Та приснилися мені полуниці вогнелиці;
б) Вітри осанну зорям проспівали і до світанку спати залягли;
в) У стилі ретро – тихий жаль за тим, що одійшло;
г) Літа минулі гудити не смію.
63. Архаїзми ужито в реченні:
а) Сонце над обрієм – у дві коцюби – ні тепло, ні зимно;
б) Думок гострі ножі зріжуть брехню іржі;
в) Заспіваю про розкриті до лету рамена, про життя, наче ряст, молоде;
г) Вони усім розповідали, що інквізитора уже нема.
64. Історизм ужито в реченні:
а) Доле, доле – степи й ватра. Для печалі нема причини;
б) Який глибокий ти даруєш спокій, моя далека вечорова зоре!
в) Барвисті осені полотна, а літо вже одколосилось;
г) Колись тут жив куркуль Обруч.
65. З великої літери писати тільки перше слово в рядку:
а) (В, в)верховна (Р, р)Ада України;
б) (З, з)бройні (С, с)или України;
в) (К, к)кабінет (М, м)іністрів України;
г) (М, м)міністерство (К, к)ультури і туризму України.
66. До чоловічого роду належать усі іменники в рядку:
а) Кутюр”є, собака, мозоль, бутель; б) Денді, какаду, степ, алібі;
в) Імпресаріо, караоке, кір, Сибір; г) Коала, івасі, кабальєро, кашне.
67. До жіночого роду належать усі іменники в рядку:
а) Каніфоль, ступінь, ретуш, фальш; б) Путь, бандероль, гуаш, нехворощ;
в) Фланель, розкіш, суміш, сип; г) Вуаль, лазур, галузь, зяб.
68. До середнього роду належать усі іменники в рядку:
а) Депо, манто, село, зубрило; б) Ембарго, шимпанзе, баговиння, бюро;
в) Лобі, дівча, бістро, гайвороння; г) Боа, кімоно, колібрі, макраме.
69. До спільного роду належать усі іменники в рядку:
а) Нахаба, крикуха, листоноша, базіка;
б) Невдаха, лобуряка, нездара, гольтіпака;
в) Знайда, нерівня, кривляка, нечепура;
г) Нечема, воєвода, молодчага, добряга.
70. Від усіх іменників чоловічого роду можна утворити спільнокореневі іменники жіночого роду на позначення осіб за родом занять у рядку:
а) Фрезерувальник, сторож, офіціант; б) Інспектор, атлет, споживач;
в) Учитель, тракторист, масажист; г) Городник, бібліотекар, декан.
Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке бабине літо, починало повівати холодом, змовкли пернаті музиканти. Ось і прийшов час прощатися із золотою осінню.