Ось і прийшла довгоочікувана золота осінь. Листячко потроху починає опадати та жовтіти. Як і завжди вона видалась лагідною, приємною, теплою. Ми так її чекали, навіть цей тихий дощик серед ночі радує вуха та душу. Наша багряна осінь, яка ж ти неперевершена, ми любимо тебе. Ти, наче дівчиня-красуня, а то і краще. Ти, жовтолиста, усі парки обійняла собою. Журавлина ти, осінь, бо так багато пташок, але не довго, скоро вас не буде. Осінь - це не літо, не зима, у неї погода мінлива, то дощик, то теплота. Але не забувайно, що осінь - це шкільна пора, дітки біжать до школи і додому, і я піду робити домашнє завдання гаючи за тобою із вікна.
