Цей пам'ятник Тарасові Шевченку, видатному українському поетові, невтомному поборнику свободи своєї Батьківщини і всіх пригноблених народів. Відкритий 5 грудня 1971 року. Він зведений у цьому місці згідно з національним законом № 17.380 як щедрий дарунок відповідно до Указу № 1042/68 місту Буенос-Айресу від українців, що проживають в Аргентині і у вільному світі, та їхніх дітей, що народилися тут, в переддень 75-річчя прибуття українських іммігрантів до гостинного дому Генерала Хосе де Сан-Мартіна. Пам'ятник присвячений благородній нації Аргентини. Українці висловлюють одностайну і глибоку подяку за дружній прийом, який вони отримали на цій землі. Від українців і їхніх нащадків, які знайшли тут не тільки мир, працю і добробут, але й дорогоцінні демократичні свободи, за які боровся героїчний Кобзар України.
Всім нам не раз доводилося бувати у лісі, відчувати весь цей аромат столітніх сосен, та дубів, чути стук дятла, кукування зозулі, пташиний спів, збирати запашні гриби... Вся ця краса так і заманює до себе, вдихає в нас нове життя з чистим повітрям, чистими думками. Хіба не добре мати таке місце відпочинку? Авжеж, звичайно, погодяться мільйони, та більшість з них сама руйнує цей відпочинок. З кожним днем вирубується нескінченна кількість дерев, що потім може призвести до катастрофічних наслідків. Дерева забезпечують нас на тільки затишною тінню, чистим та свіжим повітрям, але і є домівкою для багатьох лісових мешканців, і захищають від повені. А ми про це забуваємо, і знову робимо все по своєму, користуємося миттєвою вигодою, не думаючи про майбутнє…
Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.
Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх рукaх,
Цей пам'ятник Тарасові Шевченку, видатному українському поетові, невтомному поборнику свободи своєї Батьківщини і всіх пригноблених народів. Відкритий 5 грудня 1971 року. Він зведений у цьому місці згідно з національним законом № 17.380 як щедрий дарунок відповідно до Указу № 1042/68 місту Буенос-Айресу від українців, що проживають в Аргентині і у вільному світі, та їхніх дітей, що народилися тут, в переддень 75-річчя прибуття українських іммігрантів до гостинного дому Генерала Хосе де Сан-Мартіна. Пам'ятник присвячений благородній нації Аргентини. Українці висловлюють одностайну і глибоку подяку за дружній прийом, який вони отримали на цій землі. Від українців і їхніх нащадків, які знайшли тут не тільки мир, працю і добробут, але й дорогоцінні демократичні свободи, за які боровся героїчний Кобзар України.
Хіба таке життя для нас корисне? Хіба можна добре жити, вдихаючи забруднене повітря, та весь час при великих опадах потрапляти під зруйнівний вплив повені? Хіба на таке люди розраховували, коли вирубували всі ті численні дерева? Не думаю. Головною метою для них було отримати гроші за хороший матеріал - деревину. Гроші, гроші весь світ тільки тримається і самознищується на цих паперових купюрах. Невже так важко під час відпочинку в лісі зберігати чистоту? Чи важко слідкувати за своїм вогнем, вчасно та якісно його тушити, не патили в лісі, аби це не призвело до пожежі? Часто ми звинувачуємо природу у катаклізмах, та самі не помічаємо, як знищуємо себе своїми необдуманими вчинками.
Нам варто дбайливо ставитися до лісу, тому що це не тільки місце для відпочинку, а й наше майбутнє. Бережи природу, адже майбутнє лісу - в твоїх рукaх,