На українських землях давні народні традиції поетично сплелися із християнством. і тепер уже мало хто пригадує, що раніше на вербну неділю святим деревом вважалася не верба, а екзотична для нас пальма. що із писанками колись чинили магічні дії. сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця. а згодом і яйце, й дерево у слов’ян стали символом весняного пробудження на землі, символом перемоги життя над смертю.
Щоразу, коли за вікном іде дощ, я сиджу в своїй кімнаті і мене починає огортати якийсь сум. але це не позбавляє мене можливості вслухатися в грайливі краплі дощу. як пише славетна українська поетеса ліна костенко: "послухаю цей дощ, бляшаний звук води, веселих крапель " дощ притягує мене, мов магнітом. моя душа виповнюється тужливим, але водночас спокійним настроєм дощу. так як кожна людина є частиною природи, так і природа передає їй свою мелодію. мелодія звуків, сяючої води від променів сонця мене просто вражає. я малюю у своїй свідомості дощ, від якого моє серце тихо плаче. коли скрипаль грає чарівну музику, всі люди його із захопленням слухають. мелодія скрипки чимось схожа до мелодії дощу. потрібно лише вміти почути цю музику і сповна перейнятися дивовижною мелодією. але дощ може навівати не тільки сумний настрій. наприклад, у дитинстві я бігав босоніж під час дощу. відчуття були неперевершені. я відчував і щастя, і драйв, і захоплення, все на світі.тому дощ для мене є своєрідною, фантастичною, дивовижною мелодією, яка переповнює мою душу і сумними, і позитивними настроями.
