Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.
Гроші – це паперова купюра або більші можливості? Все залежить від того, як люди сприймають це поняття
Зараз під грошима простий обиватель розуміє якусь кількість паперу, наділеної індивідуальними ознаками. Але адже ще триста років тому все були не так – люди не знали, що таке паперові гроші, для них вони не представляли цінності, а коштовне було золото й срібло. І мені здається, що так було правильно.
Наявність валюти кожної держави припускає забезпечення цих цінних паперів товарами, послугами, які на них можна купити або придбати. Однак дуже часто такі папери є “порожніми”, виходячи з під друкованого верстата в лихоліття за вказівкою вищих чиновників. Але ж такі гроші псують життя багатьом людям
Деякі жінки й чоловіки так захоплюються грошима, що перестають бачити головне – гроші, у першу чергу, дають широкі можливості. Можливість одержати утворення, їсти збалансованими, збагаченими вітамінами їжу, відпочивати від роботи, допомагати нужденної, зрештою. І від цього всього людина може почувати себе щасливим, відчуваючи себе вільним розпоряджатися життям так, як йому хочеться, вільним від будь – яких обмежень
Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.
Гроші – це паперова купюра або більші можливості? Все залежить від того, як люди сприймають це поняття
Зараз під грошима простий обиватель розуміє якусь кількість паперу, наділеної індивідуальними ознаками. Але адже ще триста років тому все були не так – люди не знали, що таке паперові гроші, для них вони не представляли цінності, а коштовне було золото й срібло. І мені здається, що так було правильно.
Наявність валюти кожної держави припускає забезпечення цих цінних паперів товарами, послугами, які на них можна купити або придбати. Однак дуже часто такі папери є “порожніми”, виходячи з під друкованого верстата в лихоліття за вказівкою вищих чиновників. Але ж такі гроші псують життя багатьом людям
Деякі жінки й чоловіки так захоплюються грошима, що перестають бачити головне – гроші, у першу чергу, дають широкі можливості. Можливість одержати утворення, їсти збалансованими, збагаченими вітамінами їжу, відпочивати від роботи, допомагати нужденної, зрештою. І від цього всього людина може почувати себе щасливим, відчуваючи себе вільним розпоряджатися життям так, як йому хочеться, вільним від будь – яких обмежень