6. Прочитайте наведений текст. За словами Г. Спенсера, прогрес — це не випадковість, а необхід-
ність. Наше суспільство вже не може існувати без досягнень науко-
вого й технічного розвитку. Але дедалі більше людей схильні вбачати
в такій тенденції загрозу для нашої цивілізації.
Викладіть Ваш погляд на проблему:
Досягнення науково-технічного прогресу запорука ста-
більного розвитку суспільства чи прихована загроза для люд-
ства?​

  україна схожа на мальовничу картину, у якій змальована вся краса нашої природи. у нашій країні багато звичаїв та обрядів на різні народні та релігійні свята. прапор - честь нашої держави. синє небо над золотою нивою- ось який зміст нашого прапора. в україні існує багато красивих міст, які мають свої легенди. також україна багата на річки. наша річка нагадує барвисту веселку під голубим небом. якщо ви потрапите до нашої держави, то ви зрозумієте, що недарма україну називають житницею європи. вас здивуют красою наші золотисті ниви, що колосіються над небом.           отже україна - це наймальовничий куточок усього світу!  

Наша українська мова , схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю ми знана однією з найбагатших, наймилозвучніших у світі. 
Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії та взаєморозуміння, порівняв українську мову з Піснею, уклавши глибинний філософський зміст у це порівняння. Нас навіть на дивує, що «пісня» у поета — поняття власне, яке моє писатися з великої літери. «Пісня» у вірші Голобородька— це життя, історія, відбита у душі кожного українця. Саме тому ми «пісенними словами // і побратимами // у товаристві розмовляємо» — словами, народженими величчю національної історії, багатовіковим шляхом випробувань. 
Цей шлях навчив наш народ зброєю слова промовляти до недругів, виховав мудрість мовчання, коли слова — не потрібні, бо говорить душа: 

...тож хай знають вороги, 
якими словами 
на самоті мовчимо. 

їх неважко почути, бо «кожне слово // нашої мови // записане у Літописі». І знову нас вражає, мов відкриття, поетове узагальнення-символ: «Літопис» — як сива історія, де слова вже мовчать, але надихають на Пісню сьогодення. Так і злилися у вірші В. Голобородька «Наша мова» слова Пісні зі словами Літопису, щоб короткими рядками розкрити неосяжну і безцінну роль рідної мови в житті кожної людини.