6. Установити відповідність між розділовими знаками, які слід
поставити, і реченнями з однорідними членами.
1 Двокрапка
2Тире
3 Коми
А Т радість і смуток і срібний пере
дзвін огортають та й огортають
мене своїм снуванням
Б Неспокій бачив я скрізь у дубовій
і вербовій корі у старих пеньках
у дуплах (О. Довженко)
в Лози висип кручі ліс усе блищить
і сяє на сонці (О. Довженко)​

ісова школаУ лісовій школі навчаються звірі. В школі навчаеться 12 учнів. Це крокодил, два зайчика, три білочки, вовк і лисиця, ластівка і горобець, ведмедик, і жаба. Найкраще навчаеться там це ведмедик Тімі. Він вчиться на одні п'ятірки(дванадцятки). Ну але звичайно і погані оцінки в нього є, але дуже мало. Всі звірі дружать між собою. Вчителька у них сова. Вона дуже мудра. Крокодил трохи хуліган. Він може не зробити домашнє завдання, не прийти в школу коли заманеться, може відмовитись робити уроки в школі. Зайчики завжди грають в футбол на шкільному полі. Білочки красуні. Вони дуже люблють ходити в гарних платтях, люблять робити одна-одній зачіски. Одного разу до них в школу прилетів листоноша і дав вчительці сові листа. В листі було сказано, що володар лісу хоче виділити кошти на ремонт школи. Всім ця новина сподобалася і вже через п"ять днів лісова школа стала красивою, великою, теплішою, затишнішою, і до школи почали ходити ще більше звірів. Кінець!

Жили на одній березі дві пташки-сусідки. Одна з них  - Сорока, вважала себе великою панею, ходила лише у капелюшках, була дуже заможною і не мала дітей. Інша - Горобчиха. Ця була скромною, одягалася сіренько, у неї була купа галасливих діточок-гороб*ят, які завжди хотіли їсти.
Сорока завжди вихвалялася своїм розумом і багатствами. На ринку вона завжди купувала лише найдорожчі делікатеси. А Горобчиха була тихенькою, мовчазною, бо завжди мала один клопіт - як прогодувати своє сімейство. Тому й на базарі вона купувала лише хліб та дешевий сир. Одного разу зустрілися сусідки по дорозі на ринок та й пішли поряд. Аж раптом бачать - лежить на стежці два камінці. Один - блискучий, аж сяє на сонечку. А інший - тьмяний, сіреньки. От Сорока, будучи хитрою, відразу схопила блискучий, та й каже - цей діамант не для тебе, сірої мишки, тобі вистарчить і камінця. Та й гордо пішла геть. А бідна Горобчиха зітхнула тяжко, підняла камінець, та й думає: " Ну хоч діткам принесу гратися". Але взяла та й потерла камінь. І раптом камінь засяяв. Під шаром пилу виявився справжній діамант. Горобчиха занесла його на базар, продала та й стала жити зі своїми дітками у достатку.
А що ж Сорока? Вона всім вихвалялася, що це справжній діамант. Але одного разу побачив цей камінець Грак-ювелір, та й посміявся з пихатої Сороки. Це виявився звичайнісінький шматок скла.
Ось така історія. Не все те золото, що блищить.