6. Знайдіть складносурядне речення: А) Двері тихо скрипнули й розчинилися, хоч він і не штовхнув їх. Б) Грали два водевілі – один російський, другий український. В) Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском. Г) Я бреду далі серед високих кущів, напоєних дощем, і вони зрошують мене все знову й знову. 7. Укажіть відповідність між реченням та його характеристикою. А. Складносурядне з єднальним 1.Вдягнеш зимове пальто, а воно сполучником. відлига, аж капотить (Л. Тараненко). Б. Складносурядне з розділовим 2.Прийде тепло, і під моє вікно сполучником. повернеться пара ластівок (Л. Тараненко). В. Складносурядне з протиставним 3.Шпаки – це імітатори веселі: сполучником. то іволга у пісні їх дзвенить, то хлопчик, друзів кличучи, свистить, то соловейко розсипає трелі…(М.Рильський). Г ускладнене речення. 4. Обабіч дороги болото давнє, очеретом густим заросле… (Л. Тараненко). 5. Максим сів на стілець і подумав, що йому незабаром в армію… (Л. Тараненко). 8. Укажіть схему, яка відповідає структурі речення. Ось уже коні беруть на другу вулицю, ось уже востаннє промайнули голови молодят, а ми ще дивимося і дивимося і на дальні приімлені весною поля, і на сонце, і на вітряк – оту селянську птицю-казку, що все збирається злетіти в небо, та не може розлучитися із землею (М.Стельмах). А. […], […], а […], (що…), та […]. Б. […], […], а […], (що…), та (…). В. […], […], а […], (що…). Г. Немає правильної відповіді. 9. Укажіть речення з сурядним і підрядним зв’язками. А. Ти забув, що пес, який хоче вкусити, зубів не вишкірює…(Р. Іваничук). Б. Я пробував заперечити, але візир показав мені листа, писаного твоєю рукою (Р. Іваничук). В. Тільки запам’ятай: той не любить своєї батьківщини, хто хоче нагороди за любов до неї (Р. Іваничук). Г. Задумувалась не раз Марія, чому такий добрий для неї цей ледь похилий рудовусий чоловік, та догадатись було неважко (Р. Іваничук). 10. Доповніть речення другою частиною, щоб утворилися складнопідрядні речення. утворені речення запишіть. Спека була немилосердна… Навіть вночі повітря було сухе… Листя на деревах почало сохнути….. 11. Зробити синтаксичний розбір речення, накресліть схему. На зеленій траві білі чайки сидять – білі свічі горять на тарелях латаття. 12. Написати твір-мініатюру на вибрану тему, використавши два-три безсполучникові речення. Теми на вибір: Пізнай самого себе. Духовні потреби людини.
Объяснение:
Відомим майстром пейзажу, російським і українським живописцем вважається Васильківський Сергій Іванович. Закінчили з високими досягненнями Академію мистецтв, він отримав дозвіл на подорож в інші країни. Він побував у Німеччині, Англії, Африці, Іспанії, Італії, деякий час жив у Франції. Але більшість його картин присвячено рідних місць. Одним з яскраво-пам’ятних творів є полотно “Козача левада”.
На картині зображено найбільш типовий вид для його рідної України. Високі могутні дерева, безкраї поля і просторі луки, порослі густою травою. Невелике озерце води, біля якого стоять два потужних вола. Один світло-сірого кольору, а другий рудий.
Трохи позаду них, з правого боку, під темним віковим деревом видно силуети людей. Вони доглядають за своїм достоїнством. Адже в той час, воли вважалися символом достатку в родині, так як за до них оброблялася земля. Автор у своїй картині навіть відсунув людини на задній план, показавши таким чином, що тварина важливіше. Воно з самого дитинства і до смерті завжди було поруч з людиною.
Також художник нарівні з волами показав краси тодішній природи. Гарне світле небо вкрите легкими хмарами і сонячним світлом. Могутній густий ліс злегка прикритий туманом. Гарна густа трава на полях. Все це показує любов автора до своєї Батьківщини. З яким трепетом і ніжність промальовані всі деталі. Все яскраве і реалістичне. В наш час важко знайти таку, не займану часом, красу.
Книга супроводжує людину протягом усього життя: перші книги — альбоми казок, розмальованки, перші дитячі вірші. Ми полюбили їх, а через них почали звертатися до інших книг. Книги — наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своїй грамотності, освіченості ми зобов'язані книзі. Вона вчить нас. бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей. Книга переносить нас в інші країни, епохи.
Я люблю читати книги про історичні епохи і події. Ці книги збагачують мої знання про життя людей у різні часи, вчать переборювати певні випробування долі, розкривають красу мови.
Я вважаю, що книги — це найбільший людський скарб і життя без них важко уявити.
Объяснение:
Знаю только про людину