7.На місці крапок уставити дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі прикметники, визначити їхній відмінок.
стежина за селом зникає в ... верболозах. Поміж ... верб співають... соловейки. Мирно
воркують горлиці.
туман застеляе ... долину. ... траві і ... росам тут привільно. На
озером клубочиться прохолода.
+ + +
Довідка : розлогий, дзвінкоголосий, лагідний, густий, вузький, ранішній, широкий. молодий
кра сонний.
Війна
Війна(1941 - 1945рр.) - дуже важливий період в нашій історії. Він і є одним із найтрагічніших. Війна завдала великих втрат Україні та її народу. На очах у багатьох дітей змінювалися одна за одною жахливі картини. Фашистські загарбники винищували все на своєму шляху: спалювали цілі селища та їхніх жителів, не жаліючи нікого; розстрілювали невинних селян. Невдовзі відтоді, коли вороги оголосили війну, наші рідні землі встигли перетворитися на руїни, на жахливе поле бою.
Багатьох людей поневолили фашисти та насильно змусили працювати на їхнє благо, прямо з будинків забирали молодь. Та наші люди не втрачали віри у вільну Україну, вони підтримували в собі патріотичний дух і не давали падати підпорам, які тримали їх на ногах. Навіть на чужині українці боролися з ворогами, стараючись якомога більше причинити їм шкоди.
У бій прямували всі: чоловіки, жінки і навіть діти. Війна не шкодувала нікого, для неї всі люди були на одному рівні. Забувши про свої інтереси, жертвуючи власним життям заради Батьківщини українські військові наполегливо прямували в бій. І врешті решт наша сила перемогла ворожі німецькі загони. Відстоюючи свої інтереси, ми відстояли інтереси і честь нашої України. Саме тим сміливцям, котрі йшли в бій ми завдячуємо свободою. Саме їх ми можемо гордо називати героями нашої Вітчизни. Ми завжди маємо пам'ятати про наших рятівників!
В одному будинку жила маленька лілія всі її любили.Лілії здавалося що так буде завжди,але це не так.
Через декілька днів у неї заявилася сусідка,кімнатна роза та така гарна, така пахуча. Що про нашу лілію усі забули,а її сусідка начебто раділа що про лілію навіть не згадують.Лілії стало так образливо вона запитувала:" ну чим я гірше, навіщо я тут потрібна".
Це було 31 грудня і вона знала,якщо загадати бажання у новорічну ніч то воно обов’язково здійсниться,лілія з нетерпінням чекала 12 годин"вже 11 скоро я загадаю бажання"-подумала лілія.Всі ви напевно гадаєте що лілія загадала,щоб її сусідки не було.От і 12 ,лілія загадала бажання і заснула з надією що воно здійсниться. Наступного ранку вона розплющила свою жовтенькі оченята і побачила що роза,стала привітною до неї вона не повірила своїм очам закрила їх і знову відкрила,її радощам не було меж.Лілія почала жити в згоді із розою можна сказати ,що вони стали найкращими подругами.
за этот рассказ мне поставили 11