7.Записати речення, поставити розділові знаки та пропущені букви, де потрібно.
І. Глянеш… в плесі відбиті справжні зорі небесні. (Д.Білоус.) Дес… попід сонцем літаки л…тять лише сліди їх мають білогриво. (М.Самійленко.) Підніми тільки очі у/гору знову станеш ти наче дитя. (М.Богданович.) Квітень виправдовував свою назву весело гомоніли струмки сніг розтанув у полях заз…леніла оз…мина. (Ю. Збанацький.) Віл…но й широко ро…ляглись з…лені поля не тіснили їх похмурі ліси не давили високі гори і далеко/далеко сягало око впродовж ланів що з…леними в…ршечками виглядали з ярів та балок. А прийде ніч болить душа словами. (Л.Костенко.) Оглянуся назад ледве видно в туманах ст…жину. А пр…слухаюсь ледве якісь там ячать голоси. (М.Рильський.) Пісень пр…частились бджоли…них можна й у путь! (Є.Гуцало.) Те слово не (Б/б)іблійне, не з (К/к)орана з народних дум те слово постає. (П.Воронько.) …гинуть воріжен…ки вщ…хнуть прокл…они спиниться бій. (С.Черкасенко.) Ро…бився вал утихла буря біл…ш валів не стало. (Леся Українка.) На хмарах горбатих громи роз…їжджають возами громи роз…їжджають у хмарах вози гуркотят…. (Є.Гуцало
Объяснение:
Патріотмчні мотиви в поэзіі Т.Г. Шевченка
Справді, треба було мати дар Божий, щоб так глобально пророкувати долю свого народу. Шевченко промовляэ до нас, кличе до активного життя. Його по праву можна називати Новим завітом української нації. Найголовніше значення слів Шевченка полягають в тому, що поет не даэ своэму народові зламатисяті не даэ щаснути духовно.Він кличе нас гадати свою історію, часи волі, послідовно відстоювати ідею державної самостійності України. Поезіі Тараса пронизані вірою в незанищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї нормою існування
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.