8 Коротку форму прикметника вжито в реченні А Червона калино, чого в лузі гнешся? (1. Франко). Б Ой ти, соловейку, ой ранняя птапко, ой чого ж так рано з вирію вилітаеш (Нар. творчість). в Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський). Г Чом ти, Дунаю, став так смутен, став так смутен, каламутен (Нар. творчість будь ласка

Действия украинских националистов против немецких оккупантов — вооружённое противодействие германской оккупационной администрации со стороны Украинской повстанческой армии (УПА) и других украинских националистических организаций. Активно началось с весны 1943 года, после того, как на III конференции ОУН(б) было принято решение выступить против немецких оккупантов, отряды УПА начали нападать на немецкие опорные пункты на Волыни[7].

Весна-осень 1943 — период наиболее интенсивных боев УПА с немцами на Волыни (основной период «антинемецкого фронта»). УПА захватывает отдельные населенные пункты на Западной Украине где создает собственную администрацию (например, «Колковская республика»), пытается противодействовать хозяйственной деятельности немцев, ведет оборонительные бои (антипартизанские акции Эриха фон дем Бах-Залевского и Ганса Прюцмана)[8][9][10][11][12]. УПА осуществит сотни нападений на полицейские участки, обозы и склады вермахта, главным образом с целью добычи оружия, снаряжения и продовольствия, и заявить о себе как о защитнике прав украинского народа[13].

Летом 1943 в Галичине ОУН-Б создало аналог УПА — Украинскую народную самооборону. Задача УНС заключалась в рас действий УПА на Галичину. Название УНС, вместо УПА использовалось, чтобы не подставлять под удар немцев организационные мероприятия в дистрикте Галиция, где были другие оккупационные условия. УНС готовится для борьбы против СССР, но оборонительных боев с немцами все же избежать не получилось. Параллельно продолжается набор добровольцев в дивизии "Галичина". Со временем УНС меняет название на УПА-Запад.

В начале 1944 года УПА фактически свернёт антигерманский фронт и постепенно будет налаживать взаимовыгодные отношения с СС, вермахтом и СД с целью совместных боевых действий против Красной Армии. Осенью 1944 конфликт УПА с немцами полностью прекращается, потому что завершается немецкая оккупация Украины. Немецкая пропаганда начинает одобрительно отзываться об УПА[14]. Начнутся попытки немцев привлечь украинское освободительное движение на свою сторону (освобождение политических узников, создание УНК и УНА).

Объяснение:

Який же вибрати тон розмови? Найкращий з усіх доброзичливий і приязний. Він завжди допомагає прокладати містки від людини до людини. Не менше значення має й уміння володіти своїм голосом. У кожного народу є свій ідеал людської краси. Є він і у нас. Чи це лише риси обличчя, фігура, одяг? Ні, той ідеал, що складався віками, оспівувався в піснях і переходив од роду до роду, містив у собі гармонійну мову. В ній поєднуються і мелодійний голос, і веселий або ніжно-журливий тон, і співучість української вимови, і задушевний щирий, приязний зміст. Віковий досвід народу нашого говорить :"Немає краси людини без краси її мови." Не може бути гарною людина, в якої голос грубий ,різкий, інтонації агресивні ,а часом проскакують і лайливі слова. Багато що тут залежить від нас. Коли ми настроїмося на доброзичливість і приязнь, у нас одразу м’якшає вираз обличчя, з'являється усмішка, змінюються барви голосу. Усе це разом і створює певне враження про нас у інших людей. Значну роль у спілкуванні відіграють і жести. «Так» і «ні» ми можемо сказати словом, а можемо головою. «Там» або «туди» — вказівним пальцем. Промовляючи вітання, злегка вклоняємося. Дивуючись, ми хитаємо головою, знизуємо плечима, розводимо руками. Сердячись, супимо брови, затискаємо зуби, погрожуємо пальцем. Гніваючись, стукаємо кулаком об стіл,тупаємо ногою, хапаємося за голову. Радіючи, прикладаємо руку до серця ,розкриваємо обійми. Але всі оці жести супроводжують слова відповідно забарвлюючи їх.
Якщо жести стримані і водночас виразні й красиві- вони допомагають краще донести думку до слухача. Але ми маємо на увазі не такі жести. Значно краще ,скажемо, словами попросити дозволу пройти, ніж мовчки переставляти людей з місця на місце, наче шахові фігури. Значно ввічливіше відповісти на запитання про вулицю словами, ніж показувати пальцем чи розмахувати руками. Отож супроводжуйте слова жестами, але не замінюйте недоладними, перебільшеними жестами хороші слова нашої рідної мови.

Так, звісно, я згідна із автором. Адже "немає краси людини, без краси її мови".
У творі йде мова про жести та культуру мовлення, якого потрібно дотримуватися.