8. НЕ потребує редагування речення
А Побачивши в магазині нову енциклопедію, я захотів її купити
Б Ще не ходячи до школи, мама читала мені вірші Лесі Українки.
В Роблячи нотатки, нами було доповідь однокласниці.
Г Створюючи виставу, було осучаснено текст класичної п’єси.
Відповідь:
1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).
2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).
3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).
4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).
5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).
6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).
Відповідь:
3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"
3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"
3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».
Пояснення:
1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:
«П, — а, — п».
2)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».
3)якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:
«П, — а. — П».