((( 8. НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні
А Слідом за кедрами пнулися велетенскі осики та інші лестаті гіганти, що творили другий ярус.
Б На березі шелестів очирет, нагинаючись до пожовклої осоки, що, наче пишна вродливиця, роспустила шовкові коси, зазираючи в тиху воду.
В Моє любе, зворушливе дитинство, навіщо тривожиш, для чого воскресаєш із бездонної криниці часу?
Г Немов би моторошний сон, урізалась йому в серце назавжди ота перша його дитяча зустріч із орлом – стиповим крилатим розбійником.
Доручення — це документ, за яким приватна чи посадова особа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені зафіксовані в дорученні дії.
Доручення можуть бути особистими (приватними) і офіційними (службовими). Приватні доручення можуть бути написаними від руки. Для офіційних доручень виготовляються, як правило, відповідні бланки. Бланки доручень можуть мати захист від фальсифікації (водяні знаки тощо), такі бланки підлягають суворій звітності.
Доручення складається з таких реквізитів:
1.Назва документа.
2. Текст.
3. Дата.
4. Підпис довірителя.
5. Засвідчення підпису довірителя (дата засвідчення, посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка засвідчила доручення, печатка). Засвідчення здійснюється за місцем роботи чи проживання довірителя або в нотаріальній конторі.
ДОРУЧЕННЯ
Я, Гостищев Віктор Феліксович, слюсар-інструментальник цеху № 6, дійсно доручаю Шевчукові Юрію Дмитровичу отримати в касі Харківського заводу транспортного обладнання належну мені заробітну плату за березень 2009 р. за його паспортом, серії МК № 634535, виданим Червонозаводським РУ МУ МВС України в м.Харкові 23 червня 1998 р.
04.03.2009 (підпис) В.Ф.Гостищев
Підпис Гостищева В.Ф. засвідчую.
Начальник відділу кадрів (підпис) Л.Д.Панова
(печатка)
06.03.2009 р.
Складнопідрядним називається складне речення, частини якого нерівноправні за змістом і поєднані підрядними сполучниками чи сполучними словами.
У складнопідрядному реченні обов'язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних.Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо питання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами
2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й з'єднується з нею складеним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, еміру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ставиться, або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз.
3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється
4. Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучником
5. За збігу сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного й підрядного сполучника або сполучного слова) кома ставиться між ними тільки в тому випадку, коли, опускаючи другу підрядну частину, складне речення не потребує перебудови
6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки може ставитися крапка з комою
7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення
8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке потребує роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка
9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міститься висновок з того, що говориться в попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире
Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:
а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник
б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не
в) підрядна частина складається з одного сполучного слова
г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім
Кома не ставиться в суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини дії, а також у порівняннях фразеологічного типу