8. Поставити розділові знаки в реченні, виписати два іменника і зробити їх морфологічний розбір. Поміж деревами не дуже побоюючись нас вихудлий за зиму заєць.

​

Чи замислювалися ви за швидкоплинність життя ?Чому життя так швидко йде ?Яка його мета ? Хто я ? Звідки взялося все ? На ці питання ,на двоь немає однозначної відповіді,кожен сам відповідає на ці питання в думках ,а якщо спитати оточуючих ,друзів або родичів чого вони хочуть ,вони нічого конкретного не скажуть ,поважають це зайвим говорить іншим .Але питання в чому ,звідки взявся всесвіт та люди ?Нажаль ,якщо нас раптом не стане ,нічого не зміниться ,світ був ,як до нас ,так і після нас ,але все одно один без одного ми ніщо ! Якщо нам об'єднати зусилля ,бути друзями ,не бажати зла іншим ,то це й буде мир ,але не все так просто ,люди повинні розуміти ,щоб був мир ,ми повинні щось робити ,поступатися ,адже не може бути тільки так як хочеш ти ! Будь ласка ,люди ,памятайте разом ми сила

За партою сидить Соломія, раптом до класу вбігає Ірина.
Знаєш, що трапилось?
- Ні, але з твого виразу обличчя неважко здогадатись…
Продовжуй!
Це щось таке, що тебе дуже зацікавило.
Можливо, але ти навіть не здогадуєшся, що по коридору вже іде до нашого класу “новачок”.
І що? Мені байдуже… Ех, якби він був гарний як намальований, тоді інша річ.
Та він викапаний Роберт Томас Паттінсон!
Невже?
Справді. Він такий загадковий, оповитий таємницею.
Ти так розповідаєш, ніби це ідеал хлопця.
Можна подумати, що ти не зацікавилась ним.
-Якщо чесно, то я ще не бачила його, а вже хочу сидіти з ним за партою.Чому ж він зволікає?
… Вибач, але це була моя вигадка, що до нам помріяти.
Нема за що вибачатись, бо це було весело. Ми могли змалювати в своїй уяві ідеального хлопця.
Ти, напевно, думала, що він спортивної статури, енергійний, розумний і красивий.
А ти була впевнена, що в нього чудовий голос та миловидне обличчя.
Дівчата не зауважили,як до класу зайшов учитель. Вони швиденько підготувались до уроку. За декілька хвилин уже стояли біля дошки й розв’язували складні задачі.