8. Прочитай текст. Виконай завдання до нього. (1) Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, вмить іщедрого
осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. (2) Ів чи не найголовнішому слові нашої мови життя»
предки не лише воздали заслужену хвалу житу годувальнику, а визнали його правiчні заслуги в долі
людства. (3) В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості,
добра і віри в безсмертя, що його тајна й досі здається нам магічною. (4) Все у нас від нього, від хлі-
ба. (5) А втім і самі ми, кожен із нас
дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В., Яворівський)
Познач речення, у яких пропущено розділові знаки,
Познач речення, ускладнені однорідними членами речення,
Объяснение: Леся Украінка.В житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, гарноі природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – була письменницею Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.
Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.
Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.
В 2006 году Верховная рада Украины объявила голодомор актом геноцида украинского народа. Слово «Голодомор» было заимствовано из украинского другими языками, в том числе русским (но в русском языке не всегда рассматривается как имя собственное), и получило широкое рас в СМИ и официальных документах.
Рассекреченные документы украинских архивов доступны исследователям с середины 1990-х годов (а в 2007—2008 нашлись метрические книги за 1932 и 1933 годы, об «уничтожении» которых неоднократно заявлялось ранее хотя и не все из них упоминаются в большинстве работ украинских историков (это касается прежде всего документов о государственной голодающим). Аналогичная работа проводится и в архивах других бывших республик СССР, пострадавших от голода 1932—1933 годов. В то же время в российских архивах ещё не все документы этого периода стандартную процедуру рассекречивания