8. Скільки сполучників з-поміж наведених слів Попід, між, зате, проте, кожний, всякий, багацько, а, за, під, та, коли, може, якщо, в, щоб, коли б, у, передусім, в основному, незважаючи на, через те що, тому що.
А 3
Б 7
В 1
Г 10
Д 8
9. Твердження є правильними
А сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному
реченні
Б сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення
В сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення
Г сполучник – службова частина мови
Д сполучник – самостійна частина мови
10. Назвіть номери сполучників, які пишуться через дефіс
1 (отож)то; 2 (ані)ж; 3 (мов)би; 4 (коли)б; 5 (так)що; 6 (ніби)то; 7 (тим)то; 8 (тому)то;
9 (от)же; 10 (себ)то; 11 (тільки)но; 12 (якби)то; 13 (неначеб)то
А 1, 2, 7, 9, 11
Б 1, 7, 8, 11, 12
В 2, 3, 8, 11, 12
Г 5, 6, 7, 8, 12
Д 1, 7, 9, 11, 13
11. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Оголошено, (що)б усі прийшли вчасно.
Б (Що)б ви не думали, а я буду працювати.
В (Як)би краще виконати завдання?
Г (За)те її люблю, мою Україну убогу…
Д Не думай (про)те, що сталося.
12. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо в реченні
А Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.
Б Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.
В (Як)би мені крила, у небо б злетіла.
Г Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання,
моя зажурена мати.
Д (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.
13. Усі сполучники прості в рядку
А зате, та, якби, якщо
Б і, або, чи, мов
В але, мовби, начеб, втім
Г чи, начебто, немовбито, проте
Д як, мов, що, ніж
14. Усі сполучники складні в рядку
А зате, якби, якщо, мовби
Б начеб, начебто, тому що, і
В немовби, немовбито, через те що, та
Г ніби, нібито, немов, мов
Д адже, отож, притому, для того щоб
15. Усі сполучники складені в рядку
А незважаючи на те що, чи… чи, так що, щоб
Б тому що, завдяки тому що, не то… не то, проте
В тому що, через те що, перед тим як, для того щоб
Г коли, як, доки, після того як
Д щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо
16. Усі сполучники сурядні в рядку
А а, й, та, як
Б бо, але, проте, зате
В то… то, чи то… чи то, а, але
Г або, чи, хоч, наче
Д зате, однак, і, ні… ні
17. Усі сполучники підрядні в рядку
А коли, доки, через те що, щоб
Б якщо, якби, коли б, чи
В як, наче, неначе, порте
Г ані… ані, щоб, аби, коли
Д зате, аби, щоб, хай
18. Усі сполучники протиставні в рядку
А однак, та, а, як
Б а, але, проте, зате
В або, чи, хоч, коли
Г і, та, а, але
Д поте, але, однак, ані… ані
19. Усі сполучники сурядні єднальні в рядку
А а, але, та, і
Б й, та, і… і, або
В і, та, ні… ні, ані… ані
Г аби, і, ні… ні, проте
Д або, хоч, або… або, чи… чи
20. Усі сполучники умовні в рядку
А щоб, аби, якби, коли б
Б якщо, якби, коли б, як
В якщо, бо, тому що, так що
Г наче, неначе, як, хай
Д для того щоб, якщо, коли б, щоб
21. Усі сполучники допустові в рядку
А хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай
Б хай, щоб, аби, після того як
В доки, бо, тому що, коли б
Г хоч, хоча, хай, щоб
Д нехай, хоча, так що аж, для того щоб
22. Усі сполучники причинові в рядку
А завдяки тому що, щоб, бо, як
Б аби, для того щоб, нехай, хоч
В хоч, наче, мовби, щоб
Г так що, бо, тому що, незважаючи на те що
Д бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим щоб
23. Усі сполучники підрядні часові в рядку
А як, поки, щоб, для того щоб
Б аби, доки, поки, коли
В перед тим як, після того як, коли, доки
Г перед тим як, як, аби, наче
Д що, щоб, як, доки
24. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Що/б жить – ні в кого права не питаюсь.
Б Я люблю тебе, друже, за/те, що не можна тебе не любити.
В Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.
Г Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.
Д Не грайся хлібом – то/ж/бо гріх.
25. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні
А Ну що/б, здавалося, слова…
Б Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?
В В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.
Г Що/б не робив, роби тільки найкраще!
Д Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Объяснение: