8. Спишіть афоризми. Підкресліть підмети й присудки. Чим вони виражені? 1. Найважча професія бути людиною (Хосе Марті). 2. Людина стає
людиною тільки серед людей (Й. Бехер). 3. Людина не може жити самотою,
їй потрібне товариство (Й.-В. Гете). 4. Двоє можуть врятувати одне одного
там, де один гине (О. Бальзак). 5. Без ядра горіх ніщо, так само як і людина
без серця (Г. Сковорода). 6. Ніхто не може судити про інших, доки не на-
вчиться судити про себе самого (Й.-В. Гете). 7. Люди ніколи не бувають ні
незмірно
добрі, ні незмірно погані (Ф. Ларошфуко).
2. На які 4 группи поділяють літерознавці ці пісні?( народні пісні, народні оброблені, перероблені літературні, твори Котляревського)
3.Тема п*єси? (драма кохання української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя)
4. де починається зав*язка п*єси? (Возний освідчується Наталці)
5.Кульмінація твору ( де Наталка відрікається від Петра і Возного)
6. на які дві гілки поділяє Котряревський своїх первоняжів(багаті і бідні)
7. охарактеризуйте Миколу(сирота без роду, без племені і без приюту)
8. охарактеризуйте Виборний Макогоненко (представник влади, хитрий і маленький грішник)
9.охарактеризуйте Петра- ідеальний образ бідняка "нема у мене ні родичів, ні знайомих. які будуть родичі чи знайом у сироти")
10. жанр твору "Наталка Полтавка" (за визначенням І. Котляревського — опера малороссийская у 2-х діях )
Мова - це духовна скарбниця, в яку віками люди вкладають свої придбання. Ні, це не гроші, звичайно. І це навіть дорогоцінні камені. Це інші цінності: мелодійні слова, співучі фрази. Слова любові, дружби, гніву. Слова науки і культури.
А ще розумні приказки та афоризми, гострі прислів'я, влучні анекдоти, веселі жарти і примовки. А ще пронизують до глибини душі вірші, чудові пісні і мудрі книги.
Яку радість відчуває людина на чужині, коли чує рідне слово! Одне довгоочікуване слово здатне зцілити, підняти бойовий дух, перетворити життя на свято!
Мова, ти чарівник! Ти здатний зробити з незнайомців друзів. Ти объединяешь людей, робиш народ непереможним в будь-яких ситуаціях.
Але люди, звикнувши щодня користуватися мовою, часто не цінують його. Вони захаращують мову іноземними словами. При цьому з скарбниці викидають справжні коштовності вікової мудрості. Люди часто починають цінувати свою мову тільки на чужині.
Коли на рідну землю приходять загарбники, вони відразу обмежують використання рідної мови. Навіщо? Якщо немає мови, немає народу. Його цінності забирають, а використовують землю нові господарі. Народ без мови - все одно, що людина без душі, людина без коренів. Порожньо всередині у такої людини, ні до чого не прив'язаний і ніхто йому не доріг.
Народ без мови - це будинок без фундаменту. Подув вітер - і розлетілися люди, як цегла, по світу ...
Мова! Ти душа нашого народу. Ти безсмертна душа, здатна жити у віках, в поколіннях, поки ми дбаємо про тебе