8. Установіть відповідність між написанням різних частин мови з не та правилами
1. не/налитим сонцем колос
2. нескошені пшеничні поля
В. не зустрічатися
4. Не зупиняючись
А, не здієсловом пишеться окремо
Б. не з дієприкметником пишеться окремо
В. не з дієприкметником пишеться разом
Г. не з діеприслівником пишеться разом
Д.не з дієрислівником Пишеться окремо
( Прочитайте текст та виконайте завдання 9- 10 до нього) - по
Ішли лісом батько з сином. Син -попереду, батько- за ним. от Син потягнув за
собою гілляку, що нагнулася над стежкою і пустив. А вона лусы батька по лобі
- Ой, - скрикнув батько хай тобі грець!
Е, подякуйте, тату, що я придержавну сілляку, а то не так би луснула, відказав
син тобі, сину, що ти такий уважний подякував батько.
9. Випишіть із тексту частки та одну з них розберіть як частину мови
10. Випишіть вигуки та укажіть розряд за значенням
на початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалася між старезних дубів, ішла дівчинка років тринадцяти. на ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. і ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки, її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на самісінькій верхівці дерева.
дівчинка несла книжки й зошити. вона поверталася додому зі школи, йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками, взутими на босу ногу, стиха хрускали суха гілочка або жолудь.
стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору. і тоді стало чути, як весело видзвонює у тиші вода. прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини.
дівчинка сіла над струмком, поклала біля себе книжки й почала задумливо бовтатись у воді руками.
руки дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі й подряпані. хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилась хмарка лляного волосся, білого й легкого, як пух,— дмухне вітрець, так воно й розлетиться навколо. і тепер дівчинка стала дивно схожою на кульбабу. в школі подружки так і кликали її завжди: улянка-кульбабка.