8.Зробіть синтаксичний розбір речень:
1.І снують вони, давні товаришки, тиху розмову.
2.Ці звуки можуть линути довго, витворюючи скупу й одноманітну мелодію.

І уявляється мені степ. Широкий безмежний незайманий. Передранішній

вітер легка хвилює тирсу. Бліде небо мигтить зірками до блакиті що оповила

степову далечінь. У синьому тумані ледве мріють козацькі могили. Черніють

Удалеку лози. Між небом і землею якась таємна змова. Чи то вони чаклують

разом, бо якоюсь таємницею віє від них, чарами віє від того синього простору.

Край шляху, в долинці, догорає вогнище. Білий димок, хвилюючись,

здіймається догори понад чумацьким табором, що чорніє у пітьмі, немов якесь

дивовижне чудище. Табір ще спить. Степова тиша пожадливо підхоплює всі

звуки... Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький атаман.

Думає він свою довічну думу про нелегке життя українців.

Объяснение:

Тільки мав талант до віршів не позичений, а власний (Леся Українка). 2. Видатний учений довго й наполегливо йде до свого відкриття, йде неповторними шляхами (З газ.). 3. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б. Харчук). 4. Недивні шовки, не коштовний сервіз, не чашу мережано-срібну - мій дядько із фронту додому привіз на згадку баклажку похідну (Д. Луценко). 5. То не щастя, як дощ у жнива вдасться (Нар. тв.). 6. Недалеко вже нам до Європи, це Європі далеко до нас (В. Мордань). 7. Я світ обійшов, я своїми руками неправду боров, на двобої йдучи (Я. Славутич). 8. Як нерозумно ви те, чого можеш сам досягти! (Г. Сковорода).

Объяснение:

Если ответ, подпишись на мой канал в ютуб) Напиши мне в сообщения)