9. Простим є речення А Троянці, в човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.
Б Тоді ще люди не знали заліза, і той період в історії називають кам'яним віком.
В Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу.
Г І ось тепер поетеса в Єгипті, а перед її очима синіє справжній Ніл.
Д Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче їх читав напам'ять.
10.Поширене означення не відокремлюється на письмі в реченні
А Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне й зелене кошиків. (Гр. Тютюнник)
Б Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається мало не як ефемерне видиво. (Є. Гуцало)
В Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою. (А. Кащенко)
Г Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин. (Є. Гуцало)
Д І амфори прикопані в землі тримали довго вина прохолодні. (Л. Костенко)
11.Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів рядка
Аверф, паралель, подорож, мазь Бпам’ять, сіль, велич, лазур
Ввуаль, буденність, суміш, папороть Гкров, заметіль, емаль, світлотінь Дмагістраль, ціль, мігрень, пастель
12. Подвоєння та подовження літер в усіх словах відбувається в рядку:
А бов..аніти, тряс..я, Він..иччина, Галич..ина; Б небез..ахисний, од..звеніти, перлин..о, білопін..ий;
В Сав..а, во..з’єднати, вікон..иця, окаян..ий; Г огнен..ий, благословен..ий, латун..ий, шален..ість;
Д мерзен..ий, умотивован..ий, і..раціональний, страшен..ий.
13. Знайдіть, у якому реченні при узагальнювальних словах потрібно ставити спочатку двокрапку, а потім — тире (розділові знаки пропущено):
А День вечір ніч ранок все біле все тьмяне (Леся Українка).
Б Скрізь і на подвір’ї і в саду і на городі все тяглося до сонця і раділо йому.
В І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя материнське любов
Г На ослонах на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння горщиків мисок ложок
Д Надворі повсюди лежала роса на жовтій траві осінній на круглій павутині попід стріхою.
14. Узагальнено-особовим є речення:
А На переправі коней не міняють. Б Потемніло, завітрило, закрутила курява.
В Світе калиновий, жити нам ще, жить. Г Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду.
Д А надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай.
15. Граматичної помилки припущено в реченні:
А Захворівши, Оленка не прийшла до школи. Б Не спитавши броду, не лізь у воду.
В Нагинаючи гілки, діти діставали вишні. Г Швидко вийшов, зачинивши за собою двері.
Д Як слід підготувавшися до іспитів, у тебе не буде проблем.
16.Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено у рядку
А Р.в. ста вісімдесяти семи Б Д.в. сто вісімдесяти семи
В З.в. ста вісімдесят сім Г О.в. ста вісімдесятьма сіма Д М.в. (у) сто вісімдесяти семи
17. Усі слова з нульовим закінченням у рядку
А вересень, принтер, метро Б узвар, прилад, пюре В автомобіль, березень, корабель
Г корінь, ключ, ліворуч Д деталь, олівець, навпростець
18.Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..»
А мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.
Б перед вами раптово розпросториться лазурове море.
В дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.
Г згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.
Д усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.
19.Правильно узгоджено прикметник з іменником
А далека путь Б десяткова дріб В наукова ступінь Г нестерпна біль Д хронічна нежить
20.Поширене означення НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)
А Приголомшений велемудрою наукою я підводжуся з охололої стерні.
Б Шепіт пальмових гаїв і сузір’я схожі на тяжкі виноградні грона п’янять серце морехода.
В Двічі тяжко поранений раз майже вбитий Устим аж тоді в степу повірив, що вцілів.
Г Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками.
Д Стомлені дорогою ми майже не розмовляли ледве тримаючись на ногах.
21.Граматичних помилок немає в реченні
А За молоденьким гаєм ріс більш старезний ліс. Б Шлях через поле видався їм найбільш коротшим.
В Для гостей чемпіонату приготували найкращі місця.
Г Цього разу відпочинок здався більш гарнішим. Д Наступного року очікують холоднуватішого літа.
22. Правильно утворені всі імена по батькові в рядку
А Дмитро Олексійович, Денис Ігоревич, Віктор Олегович
Б Оксана Миколаївна, Зінаїда Георгіївна, Юлія Іллівна
В Яків Васильович, Софія Андріївна, Павло Матвієвич
Г Надія Віталієвна, Олександр Якович, Іван Дмитрович
Д Геннадій Сергійович, Світлана Юр’ївна, Петро Григорович
23.Правильно написано всі похідні слова в рядку
А Запоріжжя - запоріжський, чех - чеський, Черкаси - черкаський
Б Прага - пражський, козак - козацький, Овруч - овруцький
В Рига - ризький, узбек - узбецький, Воронеж - воронезький
Г Париж - парижський, латиш - латиський, Буг - бузький
Д Кавказ - кавкаський, турок - турецький, Збараж - збаразький
24.Доберіть антоніми до фразеологізмів.
1. аж до ніг
А як в око вліпив
2. аж горить під руками
Б з наперсток
3. як бджіл у вулику
В як мерзле горить
4.як корова язиком злизала
Г як гриби після дощу
Д аж до хмар
Народні художні промисли в Україні є невід’ємною складовою української культури, вони увібрали в себе риси, притаманні окремим етнографічним регіонам країни. З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів
Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів – килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій – створювали речі, необхідні людям у побуті. Кращі з них ми називаємо тепер творами народного мистецтва.
У ряді населених пунктів (Опішня, Решетилівка, Косів, Богуслав, Гавареччина, Петриківка, Діхтярі, Глиняни, Клембівка та інші) існували школи традиційного народного мистецтва.
До 1960 р. народні промисли були зосереджені у кооперативних артілях, згодом реорганізованих у державні фабрики художніх виробів. Багато з них із 1968 р. увійшли у виробничо-художні об’єднання.
Під впливом кліматичних, природних умов, особливостей побуту українців, властивостей місцевої сировини та історичних чинників у кожному етнографічному регіоні України виробляли локальні предмети художньої образності, орнаментики, формотворення.
(надеюсь что хорошо)
ответ: Это 47
Називний со́рок сім
Родовий сорока́ семи́ (сімо́х)
Давальний сорока́ семи́ (сімо́м)
Знахідний со́рок сім (сімо́х)
Орудний сорока́ сімома́ (сьома́)
Місцевий на/у сорока́ семи́ (сімо́х)
Это 465
Називний чоти́риста шістдеся́т п’ять
Родовий чотирьохсо́т шістдесяти́ (шістдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)
Давальний чотирьомста́м шістдесяти́ (шістдесятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м)
Знахідний чоти́риста шістдеся́т (шістдесятьо́х) п’ять (п’ятьо́х)
Орудний чотирмаста́ми шістдесятьма́ (шістдесятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́)
Місцевий на/у чотирьохста́х шістдесяти́ (шістдесятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)
Объяснение:
Типо вот