9. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А Братайтеся з нами з нами козаками згадайте Богдана старого гетьмана.
Б За вікном у вишневих гілках шарудить бешкетуючи вітер.
В Там у бузках за вікном отим миле обличчя і досі сниться мрією спогадом сном золотим.
Г Вибачайте люди добрі що козацьку славу так навмання розказую без книжної справи.
Д У розлуці з тобою кохання моє світить і смутить буяє й життя не дає.
10. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Рухи і голос і погляд коханих я б не боялась любила б я їх.
Б І як торік виходить на планер художниця руденька осінь рання.
В Мене ж ніщо у серце не торкає ні ліс ні сад зелений мій кудрявчик ані в луску розтоплена ріка.
Г Невільники не мали ані зброї ані джури ні лицарських обов’язків тільки мури та кайдани.
Д Загорися ти моє серденько запалай пожаром.
11. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А Покинуті пов’ялі простіть мене конвалії!
Б Підсвічені багрянцем тихо линуть листи кленові падають до ніг безсмертній Лесі гордості Вкраїни.
В Море плаче голосом великим дужі хвилі ринуть і ридають і здіймаються все вгору й вгору.
Г А вже завтра зійде сонце ясне і само освітить гори-хвилі.
Д Він прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.
12. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено)
А У мислях ти йдеш на дороги несходжені бурю чекаючи в синій блакиті.
Б Сонце одходило до спокою червоним світлом обдаючи землю.
В Наш лютий вороже недарма ти боїшся кайданів тих залізної музики!
Г Осінній плач осінній спів посеред літа золотого непереможно забринів із серця мого.
Д Мені в сю ніч приснився місяць ясний високе небо.​

Мова - найцінніший скарб народу Рідна мова У кожного народу є його найбільша коштовність — це його мова. Саме в мові народ звеличує і стверджує себе в історії. Мудрість віків народу передається через рідну мову. Українська мова — одна з таких мов, що зберігає не лише мудрість віків, але й розвивається далі завдяки своїм письменникам, поетам, науковцям. Мова дозволяє народові бути народом, українська мова визначає, що є український народ. Бо не стане мови — не стане народу. Тому наше завдання зберігати мову, передавати її нащадкам. Українська мова частіше стала використовуватися в побутовому спілкуванні, її частіше можна почути в магазинах, транспорті. Приємно, що люди з повагою ставляться хто як до рідної мови, а дехто як до державної. Річ у тім, що в Україні проживають і інші народності, які мають за рідну іншу мову, але вони мають поважати мову народу, серед якого вони живуть.

У тисяча дев’ятсот п’ятдесят сьомому році ракета вивела на орбіту штучний супутник Землі. Це стало першим необхідним кроком в освоєнні космічного простору. Без ракети-носія не могло бути й мови про космічні польоти.

На чолі великої справи стояв керівник, який вірив у реальність таких польотів у той час, коли багато хто вважав їх фантастикою. Цим керівником був головний конструктор, академік, українець Сергій Корольов.

Працювати з Корольовим було важко, але цікаво. Підвищена вимогливість, стислі терміни завершення завдань, новизна, яка приховувала не лише приємні несподіванки, - усе це змушувало тих, хто з ним працював, постійно перебувати в стані нервового напруження.

Проте всі ці труднощі, незручності, а інколи й серйозні неприємності видавалися мізерними порівняно із захопливо цікавою роботою. Однією з причин постійного інтересу до роботи була її новизна. Корольов не любив спокійного життя, не любив повторюватися. Розробляючи якусь нову конструкцію, пройшовши виснажливий шлях пошуків, нарешті надавши конструкції потрібного ступеня завершеності, він начебто втрачав інтерес до теми. Часто свої досягнення «дарував» спорідненому колективу, причому навіть переводив своїх колег у нову групу конструкторів. Це свідчило про масштабність його поглядів і невичерпну творчість.

Попри велику щедрість Сергій Корольов нікому не передавав тематики, пов’язаної з пілотуванням польотів. Мабуть, неабияка роль у цьому належала його юнацькій мрії - літати на планерах, а потім на ракетному апараті. Тому й не дивно, що всю інформацію про космонавтів він відстежував сам і контролював дуже ретельно.

Відбір і підготовка перших космонавтів проводилися паралельно з удосконаленням кораблів. Так само як не було ніякого досвіду створення космічних кораблів, був відсутній і досвід підготовки космонавтів. Що очікувало людину в космічному просторі? Достеменно було відомо, що вона опиниться в невагомості, що під час підйому та спуску на неї будуть впливати великі перевантаження, що корабель перебуватиме під дією космічного випромінювання. Як вплине космічний політ на психіку людини? На ці запитання ніхто не міг відповісти.

Було приємно відчувати, що космічні рейси перекреслили песимістичні прогнози деяких учених, згідно з якими людина більше доби не зможе існувати в космосі, а тривала невагомість може стати бар’єром для його освоєння.

Космонавтика розширила обрії наших знань, стимулювала розвиток багатьох галузей науки й техніки. Земляни завжди будуть із вдячністю пам’ятати імена людей, які відкрили нову сферу людської діяльності. У цьому сузір’ї імен одне з найяскравіших - ім’я нашого співвітчизника - авіаконструктора Сергія Корольова (Із журналу).

(ВРОДЕ ОНО)