Сьогодні перший день карантину та перший день весни цей всеняний карантин я хочю провести зі своїми родичами але не можу бо вони мають працювати. Сьогодні вже 10 травня скоро буде у нас літні канікули весь цей карантин я проводила разом з батьками ми каталися на велосипедах та їли морозиво. Ще 10 травня це день матері своїй мамі я подарував(-ла) любов щастя мир та бескінечну красу. Сьогодні 12 травня та я роблю домашне а як що щочь не розумію питаю у дорослих.Доброго вам відпочинку!
У росах, у громах, у зелених буйнощах левад народився ранок. Увесь край світився могутніми соняшниками, що розверталися своїми тугими коронами для цвіту. Їхнє вбрання було густим, пишним. Жовтогаряче прядиво на тлі темно-зеленого листя вбирало очі. Земля ніби прагнула виявити найбільшу щедрість - порадувати людей усім найкращим, що тільки може їм дати. "Яка краса!", - так і рвалося з вуст. Левади вабили яскраво-зеленою прохолодою, блищали ставки, розкинули пишні шатра верби. Біля ставка біліла калина. Важкі кетяги квітів звисали до самої води, змагалися в красі у тихій задумі, губили пелюстки й перешіптувалися з вітром.
Відповідь:
Моя весна на карантині
Сьогодні перший день карантину та перший день весни цей всеняний карантин я хочю провести зі своїми родичами але не можу бо вони мають працювати. Сьогодні вже 10 травня скоро буде у нас літні канікули весь цей карантин я проводила разом з батьками ми каталися на велосипедах та їли морозиво. Ще 10 травня це день матері своїй мамі я подарував(-ла) любов щастя мир та бескінечну красу. Сьогодні 12 травня та я роблю домашне а як що щочь не розумію питаю у дорослих.Доброго вам відпочинку!
У росах, у громах, у зелених буйнощах левад народився ранок. Увесь край світився могутніми соняшниками, що розверталися своїми тугими коронами для цвіту. Їхнє вбрання було густим, пишним. Жовтогаряче прядиво на тлі темно-зеленого листя вбирало очі. Земля ніби прагнула виявити найбільшу щедрість - порадувати людей усім найкращим, що тільки може їм дати. "Яка краса!", - так і рвалося з вуст. Левади вабили яскраво-зеленою прохолодою, блищали ставки, розкинули пишні шатра верби. Біля ставка біліла калина. Важкі кетяги квітів звисали до самої води, змагалися в красі у тихій задумі, губили пелюстки й перешіптувалися з вітром.