Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Відповідь: так вірю, як правило людина за природою хороша ,чуйна,щира. Але , іншою її роблять інші люди . Наприклад: була дівчинка яка мала все батьки їй давали все ,що вона хотіла . Але була інша дівчинка яка не мала нічого що мала вона. Бідна дівчинка почала завидувати, брехати про неї . Хоча багатша дівчинка нічого їй не зробила. Коли вона пішла до школи про неї говорили всі погано. Вона закрилася в кімнаті і плакала ,не любила весь світ. Вона дізналася які бувають люди брехливі, нечисті. І сама брала з цього приклад тому ,що вона хотіла відімстити дівчинці.
як думаєте якби та дівчинка такого не зробила це зробив хтось інший?
А якби то дівчинка взагалі не знала, що таке буває брехня , зло , лицемірство. Діти в дитинстві дуже чисті, щирі, не брехливі. Доки не пізнаєш світ з поганої сторони.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Відповідь: так вірю, як правило людина за природою хороша ,чуйна,щира. Але , іншою її роблять інші люди . Наприклад: була дівчинка яка мала все батьки їй давали все ,що вона хотіла . Але була інша дівчинка яка не мала нічого що мала вона. Бідна дівчинка почала завидувати, брехати про неї . Хоча багатша дівчинка нічого їй не зробила. Коли вона пішла до школи про неї говорили всі погано. Вона закрилася в кімнаті і плакала ,не любила весь світ. Вона дізналася які бувають люди брехливі, нечисті. І сама брала з цього приклад тому ,що вона хотіла відімстити дівчинці.
як думаєте якби та дівчинка такого не зробила це зробив хтось інший?
А якби то дівчинка взагалі не знала, що таке буває брехня , зло , лицемірство. Діти в дитинстві дуже чисті, щирі, не брехливі. Доки не пізнаєш світ з поганої сторони.
Пояснення: