БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА ФОРТЕЦЯ Полонивши дивовижної краси українку, турецький паша ладен був узяти її за дружину. Для
цього треба було навернути бранку у магометанську віру. Та горда дівчина не погоджувалася.
Щоб зламати волю красуні, паша наказав кинути її до темниці. Багато днів та ночей знемагала
вона там.
Одного дня впали з рук і ніг полоненої кайдани, самі собою відчинилися двері в’язниці. Легкою
ходою вийшла дівчина за стіни фортеці. Турки остовпіли, потім кинулися навздогін.
Наздогнали дівчину на березі лиману. Підняли вже ятагани, щоб розправитися з утікачкою, та
дівчина… розтанула в тумані. На тому місці, де вона стояла, забило джерело чистої живої
води. А переслідувачі перетворилися на кам’яних ідолів.
Цю легенду можна почути під час відвідин Білгород-Дністровської фортеці. Її вежі й мури
височать над голубими просторами Дністровського лиману. Вам покажуть і башту-темницю, з
якої, за легендою, вирвалася волелюбна дівчина, Овідієву башту (тут нібито був римський
поет). Покажуть і башту-сховище, у підземеллі якої нещодавно було знайдено запаси проса,
що зберігалися, за визначенням науковців, 250–300 років. Просо посіяли — і половина насіння
дала сходи… Так легенди переплітаються з бувальщиною.
Велич і неприступність фортеці вражають і сьогодні. Майже два кілометри завдовжки має
міцна зовнішня стіна. Висота її — до семи, а товщина — до п’яти метрів. Над стіною височать
двадцять шість башт, двадцять з яких — бойові.
Фортеця оперезана ровом, глибина якого сягає двадцяти, а ширина — десяти метрів. Через
спеціальні заслінки рів у разі наближення ворога можна було швидко заповнити водою з
лиману.
Білгород-Дністровська фортеця — унікальна історико-архітектурна пам’ятка середньовіччя.
Очевидно, вона є витвором слов’янських майстрів, про що свідчить напис на одній з башт. І
слов’янська в’язь над головним входом, і планування території фортеці характерне для
слов’янських оборонних споруд. Чимало архівних документів підтверджують слов’янське
походження будівлі.
— До якого типу мовлення належить текст?
— Який стиль цього тексту? Доведіть свою думку.
— Які тема та головна думка висловлювання?
До іть, будь ласка, потрібно терміново до вечора!
Виправте помилки, допущені під час телефонного і безпосереднього спілкування:
І. 1. А хто це дзвонить? 2. А навіщо він вам? 3. Давайте Петренко до телефону. 4. У Івана Павловича немає часу розмовляти з вами. 5. Я ж вам казав, що не зможу прийти на збори.
ІЯ. 1. Алло. Куди я потрапив? 2. А коли вона прийде? 3. Не заважайте мені своїми дрібницями. 4. Це не моя справа, звертайтеся до директора. 5. Ваше прохання безглузде, задовольняти його ми не будемо
Объяснение:
розмову я переписав
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: