Б. Усаясіть речення, у якому дійсний б післова, и сито изил- чені пасадового. .
A Працівник пише заяву про надання відпустки,
в Ми разом розв'яжемо цю задачу.
в я не дозволямо користуватися словником
гніяких заперечень, ви зараз же повертаетесь додому
6. Укажіть рядок дієслів у формі наказового які пи-
шуться з м'яким знаком.
А посун.те, ліз..те, буд..те
Б встан..те, кин..те, обмір..те
в віднос..те, озвіт..ся, позич..те
гпересип..те, повір..те, приголуб.те
7. Укажіть рядок дієслів, кожне з яких із не пишеться окремо.
A (не)дається, трохи (не)здужаю, (не)вдасться
Б (не)дійшов, (не)відчуваю, (не)може
в (не)стану, (не)долюблював, (не)бував
г(не)здужаю підняти, (не)доведеться, щоночі (не)досипає​

Все навкруги біле,вкрите пухнастим м*яким снігомНа гілках ялинок лежать купи снігу,схожих на величезні шапкиюНебо чисте,блакитне.На сонці сніг блищить,переливається.У лісі дуже тихо,здається,що всі сплять під білосніжною ковдроюНі,не всі заснули.Ось і чиїсь сліди на снігу.Да це ж заєць, пробіг у своєму білосніжному кожушку.Мабуть ховався тут під засніженою ялинкою від вовка чи лисиці.Сонце взимку сідає дуже рано.Осьвже рожевіє сніг на верхівках ялинок.Гілки дерев іноді риплять та тріщать від морозу.Ліс-неначе скарбниця зимових коштовностей

Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив від¬разу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла. 

В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені. 

Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в по¬вітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм... 

Недарма кажуть, що осінь — золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і        кали¬на... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід. 

До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов'язаних з цією прекрасною порою року.