Багата кутя

Харчува (н,нн)я й страви (В,в)олинян були тісно пов'язані з релігією та обрядами. Найвиразніше це проявляється у святковій та обрядовій їжї.

Показовими в йьому плані є страви різдвяно(?)новорічного циклу. Вечір напер(е,и)додні (Р,р)іздва називався Багатою кутею(?) або Вілією. До нього ретельно готувалися(?) вірячи(?) що багата й різноманітні вечеря в цей день заб(е,и)зпечить бага()во в наступному році. Традиційно готували дванадцять піс(т?)них страв. Під час приготува(н,нн)я вечері(?) кожна господиня намагалася використати як(?)найбільшу кількість сільсько(?)господарських культур(?) щоб вони потрапили на святковий стіл. На (В,в)олині готували кутю переважно з пшеничного зерна(?) й лише в деяких приполіських сферах(?) ячмінну. Кутя (в,вв)ажалася головною обрядовою їжею(?) а тому з нею пов'язано чимало обрядодійств.

Так(?) першу ложку куті підкидали під стелю й за кількістю приліпл(е,и)них з(е,и)рнин пер(е,и)дбачали врожай наступного року. Іноді(?) кутю їли стоячи(?) вірячи(?) що цілий рік не болітимуть ноги. На святковому столі обов'язково мала бути риба. І коли(?) впродовж року щось залітало в око(?) потрібно було промовити(?) Кока(?) кока(?) вилети з ока(?) бо на Коляду рибу їла(?). Подекуди збер(е,и)глася заборона готвати страви з картоплі.

Після вечері зі столу не прибирали(?) а залишали на цілу ніч. Вірили в те(?) що прийдуть вечеряти душі померлих родичів.
розтавте розділові знаки та вставте букви

Одного разу ми завітали в гості до знайомої художниці. Скільки цікавого побачили ми в її оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розпочала захоплюючу’розповідь про таємниці писанкарства. Писанки розписують воском. Віск на писанку наноситься за до писачка, який можна змайструвати із залізного наконечника звичайної шнурівки. Чим меншою буде дірочка, з якої витікає розігрітий віск, тим тоншою буде лінія на писанці. Після цього треба взяти дерев’яний патичок, випалити в ньому дірочку розпеченим шилом. Зачерпуємо писачком гарячий віск і закрапуємо ним спочатку ті цяточки на яєчку, які мають залишатися білими. Після цього яйце занурюємо в найсвітлішу (жовту) фарбу. Коли писанка обсохне, по жовтому тлі вкриваємо воском ті цятки, які мають залишитися жовтими. Далі, якщо ми хочемо зелених цяток, умочуємо сірничок в зеленку і малюємо на яєчку зелені цятки, які відразу закрапуємо воском. Потім занурюємо яєчко в червону фарбу. По червоному тлі закапуємо воском ті цятки, які залишаються червоними. Нарешті, тло забарвлюємо якоюсь найтемнішою фарбою – вишневою чи, скажімо, чорною. Ось і все. Тепер писанку покладемо на цвяшки, вбиті в дерев’яну дошку, і ставимо в не дуже гарячу духовку. Коли віск почне розм’якати, обережно стираємо його м’якою тканиною. Ось так робиться красуня писанка-крапанка.
Але для того щоб писанки краще зберігалися, з них видувають білок і жовток. Ось таку цікаву розповідь про те, як робиться писанка, ми почули від майстрині. Я вирішила теж до Великодня зробити подарунки своїм рідним і розмалювати писанки-крапанки.

Попереджувальний напис , застаріла методика, колишній викладач , який досяг апогею, новоприбулий студент , що коливається людина, рушійна колона , читаючи лежачи , раптово одужав, злітаючи вгору, повернувшись додому, вітати стоячи, фотографуючи перехожих, расспісавшісь в журналі , враховуючи обставини , обговорюючи документи, які не дивлячись на погану погоду, купуючи квитки в театр .попереджувальний напис , застаріла методика, колишній викладач , який досяг апогею, новоприбулий студент , що коливається людина, рушійна колона , читаючи лежачи , раптово одужав, злітаючи вгору, повернувшись додому, вітати стоячи, фотографуючи перехожих, расспісавшісь в журналі , враховуючи обставини , обговорюючи документи, які не дивлячись на погану погоду, купуючи квитки в театр .