БАЛОВ УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК
1. Визначити речення, у якому частка НЕ пишеться окремо.
А Не/зважаючи на численні соціальні перешкоди і лихоліття, мова, як і наш народ,
вистояла.
Б Жалко було думати про те, що ясні пташині голоси не/вдовзі залишаться десь іззаду
і поступово зникнуть (Є. Гуцало).
В Споконвіку з тих трьох тисяч зірок, які можна бачити не/озброєним оком,
найпривітнішою для людей була Полярна зоря.
Г Нації без мов не/існують, як не/існують мови без нації (І. Нудьга).
2. Визначити рядок, у якому частка НІ пишеться окремо.
А Ні/звідки, ні/когісінько.
Б Ні/те ні/се, ні/туди ні/сюди.
В Ні/відкіля, ні/вроку.
Г Ні/стілечки, ні/коли.
3. Визначити рядок, у якому частка НІ пишеться разом.
А Ні/з/ким, ні/в/якому, ні/від/чого.
Б Ні/який, ні/скільки, ні/кого.
В Ні/в/кого, ні/в/що, ні/до/чого.
Г Ні/за/що, ні/з/кого, ні/до/чого.
4. Визначити рядок, у якому частка НЕ пишеться разом.
А Пташки не/вгавали — їхній спів сповнювався нових відтінків (Є. Гуцало).
Б Вони не/встигли й отямитись, а коли отямились, то вже не/звучала ні басова струна,
ні самого джмеля не/було видно (Є. Гуцало).
В Весільна скриня не/лише зберігала майно нареченої — вона таїла в собі дівочі мрії
про майбутнє.
Г Коли ж народ сам через свою не/свідомість перестає плекати й обороняти
найважливіше — рідну мову (Г. Нудьга).
5. Визначити рядок, у якому частки пишуться через дефіс.
А Як/от, стривай/но, усе/таки.
Б Аби/що, посміхати/сь, от/же.
В Що/до, немовби/то, як/раз.
Г Ані/чий, що/далі, ад/же.
6. Визначити рядок, у якому частки пишуться окремо.
А Таки/зробив, все/ж/таки, дарма/що.
Б Повернувся/таки, хтозна/де, так/то.
В Або/що, начеб/то, чим/швидше.
Г Казна/чий, де/сь, скажи/но.
7. Для творення умовного і наказового в дієслова використовуються
частки:
А формотворчі;
Б модальні;
В заперечні;
Г питальні.
8. Визначте рядок, у якому всі слова пишуться через дефіс:
А о/хо/хо, ку/ку, дзень/дзелень, до/зустрічі;
Б му/у, а/киш, ай/ай, р/раз;
В тпр/у, тс/с, до/побачення, ал/ло;
Г ха/ха, цок/цок, ой/ой/ой, леле/леле.
9. Визначити рядок, у якому всі слова без частки НЕ не вживаються.
А Неактивний, нежирний, неетичний.
Б Незлий, неістотний, незнищенний.
В Ненависний, непосидющий, нестямний.
Г Нецікавий, нелюдяний, немислимий.
10. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків
А O як я люблю рідну землю.
Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.
В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г Гей над ставом верба похилилася.
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.
На жаль, про дитинство філософа відомо дуже мало. Він закінчив початкову сільську школу, в з 1734 року(за іншими даними, 1738 р.) (Григорію було 12) вступив на навчання до Києво-Могилянської академії. Тут він вчився до 1753-го (з перервами у навчанні). Григорій дуже полюбляв проводити час в бібліотеці, читаючи найвідоміші праці. Був найкращим у навчанні. За час навчання вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку та інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних.
Григорій Сковорода: 1741 року Григорій починає співати в придворній капелі у Петербурзі. Прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Звідти він повертається 1744-го та продовжує навчання в Київській академії.
У 1745-1750 рр. їде до Європи: спершу до Угорщини в складі царської місії під проводом Ф. Вишневського, далі — до Словаччини (Братислава) й Австрії (Відень). Перебування Сковороди в Італії, Німеччині й Польщі не підтверджено документами. В цих країнах він бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.
Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. З 1754 по 1759 рік жив у с. Коврай на Черкащині, тут він написав низку віршів до своєї славнозвісної збірки «Сад божественних пісень». Саме в цей час мислитель зустрічає одного з найвідданіших учнів, Михайла Ковалинського, який після смерті вчителя написав його біографію, докладну, ґрунтовну, на яку посилалися й посилаються всі дослідники творчості мудреця. Григорій Сковорода:
У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе».
Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
Григорій Сковорода: У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова».
Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр.
У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».
У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».
Григорій Сковорода: Поет і мандрівний філософ помер 9 листопада 1794 р. у селі Іванівці на Харківщині (нині Сковородинівка Золочівського району). Він заповів висікти на своєму надгробку слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
Григорій Сковорода увійшов до історії України як великий філософ, мудрець, людина, яка вміла поєднувати світ природи з наукою у гармонії. Його послідовники користуються працями цього видатного автора навіть зараз, черпаючи з них мудрість.
Объяснение:
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.