Безособову дієслівну форму вжито в реченні А) Незабаром винесено пожитки, батько став на порозі, високий, випрямлений (М. Рильський) Б) Перегорiле вугілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний). В) Тільки мав талант до віршів, не позичений, а власний (Леся Українка). г) жайворонки робили свій перший засів на ще не зораних плугом нивах (М. Коцюбинський).

Відповідь:

1. Сміле слово — то наші гармати. (П.Грабовський.)

2. Ідеал наш  — гармонійно розвинена, високоосвічена, культурна, щаслива людина. (І. Цюпа)

3. Історія — це святая святих народу. (0 Довженко.)

4. Хтось давно ще сказав,  що спів — то мова душі, то голос серця. (Панас Мирний.)

5. Наче кулька в  жонглера на вістрі наша куля земна. (в цьому реченні НЕ ставимо розділових знаків, в тому числі і тире теж)

6. Ввесь світ був як казка,  повна чудес, таємнича, цікава й страшна. ( в цьому реченні НЕ ставимо тире)

7. Кожному  мила своя сторона. ( в цьому реченні НЕ ставимо розділових знаків)

8. Найбільше добро в кожного народу — це  його мова. (Панас Мирний)

Відповідь: розділові знаки виділені чорним.

1. Робітник  за станком і поет на папері — всі ми творим щасливий наш      світ. (В. Сосюра )

2. Біля возів, під возами й подалі — скрізь було видно запорожців, що

порозлягалися на траві. (О. Довженко.)

3. Усе навколо : дерева , птахи , люди  — сповнене весняної , пружної , нестримної сили. (В. Собко.)

4. А Соловей аж  горло надриває і на всі заставки співає : щебече , і свистить , і тьохкає , і  торохтить. (Л. Глібов.)

5. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю : і  дитинство , й розлука , й твоя материнська любов. (А. Малишко.)

6. Тихо. І  земля , і вода , і повітря — все поснуло. (М. Коцюбинський.)

7. Тягнуться до сонця  і квітки , і трави , віти кучеряві , гори голубі.

(В. Сосюра.)

8. I традиційні верби , і  калина — все батьківське , але снівське — теж!

(Б. Олійник.)

9. Вся громадськість  повинна взятися за охорону нашої чарівної природи : і птахів , і звірів , і садів , і  лісів. (Остап Вишня.)