Будь ласка, до іть. підкреслити головні члени
про Тараса Шевченка пам'ятатимемо вічно.
кохайтеся ж, любітеся, як серденько знає.
караюсь, мучусь... але не каюсь!
лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю.
кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...
побачимо, почуємо...
зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.
тепер же йду, подивися на торішню вроду.

Привіт,максиму -привіт,павлусь -максиму,а ти ніколи не заміслювався,кам ти хочешь стати у майбутньому? -звичайно,я думавпро це.я ,що я маю заробляти багато грошей -а я ,що,робота має бути цікавою -але де ж ти знайдешь таку роботу,де і цікаво,і грошей багато? -от я і не навіщо тобі дуже багато грошей? -щоб купити собі великий будинок,класні речі,модний телефон -а я ,що по-перше потрібно забезпечувати свою родину всім необхідним. -а навіщо тобі витрачати свої кошти на когось? -тому,що це мої близьки,моя родина,вони завжди підтримували мене,забеспечували їжою,одягом -то й що? ти ж виростешь,не будеш потребувати їх і -я вважаю,що так я віддячу їм за своє щасливе дитинство. -дивний ти -ні,це ти дивний

Ще нещодавно важкі краплі теплого дощу падали на землю. напували трави, дерева та квіти. а вже виглянуло лагідне сонечко. одинокі перехожі парасольки. висихають калюжі. діти з радістю знову вибігають на подвір’я. 

    ось таким є короткий та добрий літній дощ.

    осінній дощ тривалий   та холодний. струмками тече вода з гілок дерев та дахів осель. темні хмари ще довго виснуть над землею. вітер то здіймається, то вщухає. вздовж доріг та тротуарів зробились тоненькі потічки. перехожі завбачливо узяли парасольки. перестрибують через калюжі. у повітрі неприємна сирість. 

    осінні дні наповнені дощами.

      літній дощ. 

    ще зовсім недавно на небі сяяло привітне сонечко. 

    а тепер на зміну теплу прийшов проливний дощ. його великі краплі вистукують дощову мелодію на асфальті. хоч і не всій дітворі це до вподоби, проте він дуже потрібний та корисний для природи. зрошує безмежне поле.   напуває рослини такою потрібною водицею. приносить довгождану прохолоду в спекотний день. 

    після дощу усе починає оживати. гарненькі маленькі квіти піднімають свої голівоньки. здається вони вітаються з сонечком, що вже знову виглядає на блакитному небі.