Будь ласка до іть потрбіно здати до 19:00!! 1. Вкажіть вірні твердження.
А Відокремленими можуть бути будь-які члени речення.
Б Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному
мовленні інтонацією й паузами, називаються відокремленими членами речення.
В ВЧР на письмі можуть виділятися комами, рідше — тире.
Г ВЧР — означення можуть бути узгоджені та неузгоджені, поширені. Непоширених означень
немає в українській мові.
2. З’ясуйте вірні умови відокремлення.
А Порядок слів у реченні.
Б Ступінь поширеності ВЧР.
В Додаткове смислове навантаження.
Г Граматична не сполучуваність слів.
Ґ Наявність звертань або вставних слів.
Д Бажання автора звернути увагу читача.
3. Вкажіть речення з ВЧР.
А Бринчать шкільні вікна від вибухів, а нам, хлопчакам, вже ніяк не всидіти за партами
(За В. Несененком).
Б І розливається Дніпро-ріка…
В Придбавши квиток на Київ (відпустка кінчається), повертаюсь на Кевліч
(За В. Несененком).
Г Остання військова акція, пов’язана з іменем уславленого кошового, — похід 1680 року
(За О. Апанович).
4. Вкажіть речення з ВЧР — означеннями.
А Вона кинулася в комірчину до скрині і внесла цілу купу вишитих рушників (За І. Цюпою).
Б Задихаючись, прибіг Ігор (За О. Донченком).
В Сильна і вправна, вона працювала завзято й самовіддано (В. Собко).
Г Були всі, крім неї.

Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.

 

              

                  Осінь.

          Осінь   -  золота пора року. Недарма в народі  її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою.  Адже  саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і  в садах .  Після   довгих клопітких  робіт одержують щедру винагороду від природи за  свою  працю.

        Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори:   червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.

       Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.

       Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.

        Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В  першому  класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:

            « … Падає , падає листя

                   Листя в саду мерехтить.

                   Жовте , яскраво-вогнисте

                   Тихо за вітром летить… . »

      Мені також подобається гати , як з дерев плавно

 опадають  пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на

  землю.  А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,

  та й самою осінню!

         Напевне тому, що я народилася восени  - це і є  моя

 найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.

 Та все ж таки як тільки гарно  восени!