Це означено-особове речення (на це вказує дієслово першої особи однини думав), ускладнене однорідними додатками, розповідне, стверджувальне, неокличне, нерозчленоване, односкладне, поширене, повне. Що робив? Думав - простий присудок, виражений дієсловом дійсного минулого часу, недоконаного виду. Про кого? про матір - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом думав шляхом слабкого керування. Про що? про заповіді - непрямий додаток, виражений іиенником у З.в. мн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування. Які? прості - означення, виражене прикметником у Н.в. мн., пов'язується з іменником шляхом повного узгодження. Чиї? її - означення, виражене присвійним займенником у Р.в. одн, ж.р., пов'язується з іменником шляхом сильного керування. Про що? про віру - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. ж.р. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування. У кого? в людей - непрямий додаток, виражений іменником у Р.в. мн. з прийменником у, пов'язується з іменником шляхом слабкого керування. У що? в добро, в щирість, у любов, у посвяту - однорідні додатки, виражені іменниками у З. в. одн, с.р, ж.р. (для трьох слів), пов'язується з іменником шляхом слабкого керування. Заради якого? величного й прекрасного гаємо однорідні означення, виражені прикметниками у Р.в. одн.+ прийменник заради.
Скласти діалог на тему "Мова - цілюще народне джерело" пропоную так: - Привіт, Марічко. Чого ти така засмучена? - Привіт, Оленко. Сьогодні на уроці української ми з вчителькою обговорювали мовне питання. І я справді, мабуть, вперше, осягнула всю суть цієї проблеми. - Так, Марічко. Я згодна, це дуже сумно, коли більшість українців не усвідомлюють сили та величі власної мови. - Не кожна з держав може похвалитись наявністю власної мови. А ми її маємо! Тож чого люди так ставляться до цього багатства? - Мабуть, через те, що не задумуються про це. Мова - це цілюще народне джерело, з якого ми можемо почерпнути мудрість та знання. Якби влада посприяла розвиткові мови, тоді, можливо, українці б це усвідомили. - Ти права. Дякую тобі за цікаву розмову. Вибач, але мені вже час бігти на заняття з англійської. - Бувай!
Що робив? Думав - простий присудок, виражений дієсловом дійсного минулого часу, недоконаного виду.
Про кого? про матір - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом думав шляхом слабкого керування.
Про що? про заповіді - непрямий додаток, виражений іиенником у З.в. мн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
Які? прості - означення, виражене прикметником у Н.в. мн., пов'язується з іменником шляхом повного узгодження.
Чиї? її - означення, виражене присвійним займенником у Р.в. одн, ж.р., пов'язується з іменником шляхом сильного керування.
Про що? про віру - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. ж.р. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
У кого? в людей - непрямий додаток, виражений іменником у Р.в. мн. з прийменником у, пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
У що? в добро, в щирість, у любов, у посвяту - однорідні додатки, виражені іменниками у З. в. одн, с.р, ж.р. (для трьох слів), пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
Заради якого? величного й прекрасного гаємо однорідні означення, виражені прикметниками у Р.в. одн.+ прийменник заради.
- Привіт, Марічко. Чого ти така засмучена?
- Привіт, Оленко. Сьогодні на уроці української ми з вчителькою обговорювали мовне питання. І я справді, мабуть, вперше, осягнула всю суть цієї проблеми.
- Так, Марічко. Я згодна, це дуже сумно, коли більшість українців не усвідомлюють сили та величі власної мови.
- Не кожна з держав може похвалитись наявністю власної мови. А ми її маємо! Тож чого люди так ставляться до цього багатства?
- Мабуть, через те, що не задумуються про це. Мова - це цілюще народне джерело, з якого ми можемо почерпнути мудрість та знання. Якби влада посприяла розвиткові мови, тоді, можливо, українці б це усвідомили.
- Ти права. Дякую тобі за цікаву розмову. Вибач, але мені вже час бігти на заняття з англійської.
- Бувай!