Будь ласка до ть з тестами ів
1. Укажіть рядок сполучень слів, де в обох випадках ужито прийменник:
А посадили науволо будинку,
корінь росте вглиб
Б тренувався разом з учнями,
живе для дітей
В сидів край столу, навкруги
2. Укажіть рядок, у якому всі прийменники пишуться окремо:
А (за)ради любові, (на) зустріч долі
Б (у)продовж години, (за)для дітей
В (з)метою поліпшення, (за)винятком випускників
3. Укажіть рядок неправильно побудованих словосполучень:
А помилився із-за непорозуміння, оцінки по диктанту
Б згідно з наказом директора, піти по воду
В іспит з біології, пливти за течією
4. Укажіть рядок, у якому вжито сполучник:
А На лугу зійшов сніг, попід кущами верболозу вже блищала вода.
Б Скраю росли соняшники, між морквою зеленіли шпильки часнику.
В Ще тільки початок осені, однак на березах уже жовкне листя.
5. Укажіть рядок, де всі сполучники підрядні:
А а, бо, однак, якби, проте
Б щоб, аби, тому що, немовби
В хоч, так що, немов, та.
6. Укажіть рядок, де в усіх випадках частка пишеться разом:
А (не)ук, (не)хтуючи, (ні)де не був
Б (ні)чого взяти, розмова (не) легка, (ні)коли мені
В (ні)яково, (не)веселий настрій, (не)можу.
7. Укажіть речення, у якому відокремлюється вигук(розділові знаки опущено):
А О вітре напни паруси!
Б О сину мій не забувай про мене!
В О це дуже смачна страва!
Цю красу протягом столiть робили гончарi з глини. Глина - це справдi безцiнний скарб! З неї роблять багато рiзних речей.
Майстер заливає глину водою i мiсить, поки глина не стане дрiбною, чистою й м'якою. Цей процесс дуже важливий. Готову глину вiн кидає в центр гончарного кругу. Кiлька торкань i на крузi з'являється макітра, ваза чи мисочка. Потiм майстер лiпить з глини лева, оленя, що захоче. Це все потiм розмальовує фарбами-ангобами. Далi, майстер, просушивши вырiб, ставить його в пiч.
Випалювання - важлива частина. Пiч повиннна мати високу температуру й не втрачати її.
Пiсля випалювання вироби стають мiцними. Тепер їх покривають поливою й ставлять для повторного випалювання. I от керамiчний вибiр готовий!
Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («Батько спитав мене: «Хочеш поїхати зі мною до Києва?» — Батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до Києва).Речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (Пор.: Всякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий — Всякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий!»). Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за до підрядних сполучників і сполучних слів що, щоб, чи, наче, який, коли та ін. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. При перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (Пор: «Тихіше їдьте, то встигнете», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину (О. Гончар). — Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб вони тихіше їхали, і тоді встигнуть).Якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.Оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.