випадок із життя Я людина весела і добра, але раптом одного літнього дня мої друзі вирішили це перевірити. Коли я йшов додому до мене підійшла якась страненька бабуся і попросила щоб я їй купив хліба і довів її додому тому що вони була не бачуща. ну я й погодився робити вдома мені було нічого, та й старенькій треба до Та вона мені дивною здалася начеб-то молода та й вроді старенька, але понім мої догадки всеж справдились ми йшли і тут я не помітив калюжу і не сказав бабці її пересиупити а вона глчдь і переступила хоча б вступила якщо не бачіла це я знаю напевно. Тут йдемо далі, а вона як набрала швидкості та й летить наче поперед батька впекло та я сам навіть ген який молодий тай не міг наздогнати її. хліба ми купили відвів я її а тут через годину перебування вдома. Дзвінок мені друзі повідомляють що я добре справився зі своєю місією я нічого не щрозумів, а потім мені пояснили що то не бабця була а переодягнута моя подруга Оленка. Вони просто перевірчли мене на добродушність ой та й годі згадувати смішной видалась ситуація.
Колись давно, в містечку Київ, зі мною стався незвичайний випадок... Рано вранці я збирав свої речі, адже мав з батьками їхати у відпустку. Зустрічати потяг, ми повинні були у Києві. Прибувши в це чудове місто, ми вирішили прогулятися. Оглянули пам'ятні місця, сходили на шопінг. Потім ми сіли на метро. Метро на мою думку здавалося брудне. В вагоні було застояне повітря. Прибувши на вокзал я побачив як стара людина схопилася за серце. Ми з батьками одразу ж підбігли до дідуся. Він подивився на мене, та вимовив: - Рятуй хлопчик, до Я зрозумів що потрібно робити масаж серця. Я ритмічно почав стискати руками грудну частину дідуся, а тобто серце. З уроків біології я запам'ятав як це робити. Я відчув пульсову хвилю, а це означало що дідуся врятовано. Він відкрив свої блакитні від болю очі та сказав мені такі слова: - Ти герой хлопче Ось такий тяжкий, але героїчний випадок відбувся зі мною.
Я людина весела і добра, але
раптом одного літнього дня мої друзі вирішили це перевірити.
Коли я йшов додому до мене підійшла якась страненька бабуся і попросила щоб я їй купив хліба і довів її додому тому що вони була не бачуща.
ну я й погодився робити вдома мені було нічого, та й старенькій треба до
Та вона мені дивною здалася начеб-то молода та й вроді старенька, але понім мої догадки всеж справдились
ми йшли і тут я не помітив калюжу і не сказав бабці її пересиупити а вона глчдь і переступила хоча
б вступила якщо не бачіла це я знаю напевно.
Тут йдемо далі, а вона як набрала швидкості та й летить наче поперед батька впекло та я сам навіть ген який молодий тай не міг наздогнати її. хліба ми купили відвів я її
а тут через годину перебування вдома. Дзвінок
мені друзі повідомляють що я добре справився зі своєю місією
я нічого не щрозумів, а потім мені пояснили що то не бабця була а переодягнута моя подруга Оленка. Вони просто перевірчли мене на добродушність
ой та й годі згадувати смішной видалась ситуація.
Рано вранці я збирав свої речі, адже мав з батьками їхати у відпустку. Зустрічати потяг, ми повинні були у Києві. Прибувши в це чудове місто, ми вирішили прогулятися. Оглянули пам'ятні місця, сходили на шопінг. Потім ми сіли на метро.
Метро на мою думку здавалося брудне. В вагоні було застояне повітря. Прибувши на вокзал я побачив як стара людина схопилася за серце. Ми з батьками одразу ж підбігли до дідуся. Він подивився на мене, та вимовив:
- Рятуй хлопчик, до
Я зрозумів що потрібно робити масаж серця. Я ритмічно почав стискати руками грудну частину дідуся, а тобто серце. З уроків біології я запам'ятав як це робити. Я відчув пульсову хвилю, а це означало що дідуся врятовано. Він відкрив свої блакитні від болю очі та сказав мені такі слова:
- Ти герой хлопче
Ось такий тяжкий, але героїчний випадок відбувся зі мною.