БУДЬ ЛАСКА ІВ (Зарубіжна література) Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: “Я мислю, отже, я існую (Рене Декарт) ” або "Чи тотожні між собою поняття "шляхетність духу" і "шляхетність походження"?
1. Україно моя, мені в світі нічого не треба тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А. Мал.). 2. Засни, засни мій синочку, малаядитино!(П. Мирн.). 3. Прощай, синє море, безкрає просторе (Л. Укр.). 4. Дзвени моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сос.). 5. Кобзарю, знаєш нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Кост.). 6. Я люблю тебе, поле, простір твій широчінь твої пахощі й цвіт (П. Дор.). 7. Слово моя ти єдиная, зброє ми не повинні загинуть обоє! (Л. Укр.) 8. О мово рідна, їй гаряче віддав я серце недарма (В. Сос.). 9. Зіроньки ясні небо покрили, вийди дівчино, серденько миле(н.тв.).11. ―Миколко, будь уважний!‖–тихим спокійним голосом просить вчителька (В. Свят.). 12. Місяченьку наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевч.). 13. Воскреснемо брати і сестри, бо земля наша хоч і розп’ята на хресті історії але свята (Я. Гоян). 14. Я всі слова свої не злі всю душу пристрасної вдачі всі почуття мої гарячі тобі Вітчизно, віддаю(П. Ворон.).15. Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти! (Л. Укр.)
Характер будь-якої людини формується залежно від умов її індивідуального життя, а також під впливом суспільних умов. Найбільш важливу роль у формуванні характеру відіграє активна діяльність людини, спілкування і розуміння моральних цінностей. Але найважливіше у вихованні характеру — це виховання людини в дитинстві. Адже саме вплив батьків і те, як вони навчать дитину ставитися до праці, до інших людей, своїх дій і вчинків, становить основу її характеру.
Недарма кажуть: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини певною мірою й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля, нам доводить саме життя. Не менше впливає на характер людини і коло її спілкування, адже в процесі спілкування виявляються інтелектуальні, моральні та вольові якості особистості, саме у спілкуванні вони набувають певних рис і закріплюються.
Сучасні реформи, які відбуваються у нашому суспільстві, поява нових цінностей та ідеалів, зумовлених втіленням у життя ринкових відносин, створили передумови для формування зовсім нових рис характеру наших сучасників. Та й сьогодні серед чинників, які для людини мають велике життєве значення, які формують характер людини, особливе місце займає виховання у родині і колективі. І сьогодні виховання спрямовує життєві плани людини у тому чи іншому напрямку, і сьогодні саме воно створює життєві обставини і відповідне ставлення людини до дійсності, що її оточує. Разом з тим правильне виховання перешкоджає закріпленню небажаних вчинків і звичок, недоречної у суспільстві поведінки.
Не менш важливим для формування характеру є самовиховання людини. Бо як би правильно не виховували нас батьки, та без власного усвідомлення, що таке добро, а що таке зло, що гарно, а що погано, без власної оцінки своїх вчинків і звичок дитини усі старання батьків будуть марними.
На мою думку, людина сама повинна організовувати своє життя, сама повинна себе виховувати, керуючись при цьому власними і громадськими ціннісними орієнтирами. Тільки за таких умов вона стане гідним членом суспільства, отримає повагу оточуючих, буде сміливо йти по життєвому шляху і досягне неабияких висот у своїх прагненнях
1. Україно моя, мені в світі нічого не треба тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти (А. Мал.). 2. Засни, засни мій синочку, малаядитино!(П. Мирн.). 3. Прощай, синє море, безкрає просторе (Л. Укр.). 4. Дзвени моя пісне, крилата в вітрах світової весни (В. Сос.). 5. Кобзарю, знаєш нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Кост.). 6. Я люблю тебе, поле, простір твій широчінь твої пахощі й цвіт (П. Дор.). 7. Слово моя ти єдиная, зброє ми не повинні загинуть обоє! (Л. Укр.) 8. О мово рідна, їй гаряче віддав я серце недарма (В. Сос.). 9. Зіроньки ясні небо покрили, вийди дівчино, серденько миле(н.тв.).11. ―Миколко, будь уважний!‖–тихим спокійним голосом просить вчителька (В. Свят.). 12. Місяченьку наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевч.). 13. Воскреснемо брати і сестри, бо земля наша хоч і розп’ята на хресті історії але свята (Я. Гоян). 14. Я всі слова свої не злі всю душу пристрасної вдачі всі почуття мої гарячі тобі Вітчизно, віддаю(П. Ворон.).15. Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти! (Л. Укр.)
Характер будь-якої людини формується залежно від умов її індивідуального життя, а також під впливом суспільних умов. Найбільш важливу роль у формуванні характеру відіграє активна діяльність людини, спілкування і розуміння моральних цінностей. Але найважливіше у вихованні характеру — це виховання людини в дитинстві. Адже саме вплив батьків і те, як вони навчать дитину ставитися до праці, до інших людей, своїх дій і вчинків, становить основу її характеру.
Недарма кажуть: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини певною мірою й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля, нам доводить саме життя. Не менше впливає на характер людини і коло її спілкування, адже в процесі спілкування виявляються інтелектуальні, моральні та вольові якості особистості, саме у спілкуванні вони набувають певних рис і закріплюються.
Сучасні реформи, які відбуваються у нашому суспільстві, поява нових цінностей та ідеалів, зумовлених втіленням у життя ринкових відносин, створили передумови для формування зовсім нових рис характеру наших сучасників. Та й сьогодні серед чинників, які для людини мають велике життєве значення, які формують характер людини, особливе місце займає виховання у родині і колективі. І сьогодні виховання спрямовує життєві плани людини у тому чи іншому напрямку, і сьогодні саме воно створює життєві обставини і відповідне ставлення людини до дійсності, що її оточує. Разом з тим правильне виховання перешкоджає закріпленню небажаних вчинків і звичок, недоречної у суспільстві поведінки.
Не менш важливим для формування характеру є самовиховання людини. Бо як би правильно не виховували нас батьки, та без власного усвідомлення, що таке добро, а що таке зло, що гарно, а що погано, без власної оцінки своїх вчинків і звичок дитини усі старання батьків будуть марними.
На мою думку, людина сама повинна організовувати своє життя, сама повинна себе виховувати, керуючись при цьому власними і громадськими ціннісними орієнтирами. Тільки за таких умов вона стане гідним членом суспільства, отримає повагу оточуючих, буде сміливо йти по життєвому шляху і досягне неабияких висот у своїх прагненнях