у мене вдома вже два роки живе сухопутна черепаха люся. на сімейній раді ми вирішили, що не будемо її садити в акваріум або в якусь коробку, адже тварині, як і людині, потрібна свобода. люся у нас дуже волелюбна черепаха. вона повзає, де хоче і спить, коли захоче.
коли люся хоче їсти, вона виповзає на середину кухні, підводиться на передні лапи, витягає голову і крутить нею по сторонах. якби вона вміла говорити, вона б сказала: «люди, ви не бачите, я голодна! » люся дуже любить капусту, яблука, моркву і сиру картоплю.
одного разу вночі я вийшла на кухню попити, не включила світло і ледь не наступила на черепаху. я дуже злякалася, навіть підстрибнула, а люся проповзла мимо, не звернувши на мене жодної уваги.
повзає люся дуже швидко, зовсім не як черепаха. якщо у неї є якась мета і вона до неї прагне, за нею не наздогнати. іноді вона де-небудь ховається, і ми її всією сім’єю розшукуємо. у такі хвилини ми шкодуємо, що наша люся не вміє вимовляти які-небудь звуки (наприклад, гавкати, нявкати або щось ще).
а навчила мене люся доброти . турботи про когось опруч себе . тому,хто цього потребує. навчила цінувати дружбу .
моя люся дуже розумна і красива черепаха, і я її дуже люблю!
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!
у мене вдома вже два роки живе сухопутна черепаха люся. на сімейній раді ми вирішили, що не будемо її садити в акваріум або в якусь коробку, адже тварині, як і людині, потрібна свобода. люся у нас дуже волелюбна черепаха. вона повзає, де хоче і спить, коли захоче.
коли люся хоче їсти, вона виповзає на середину кухні, підводиться на передні лапи, витягає голову і крутить нею по сторонах. якби вона вміла говорити, вона б сказала: «люди, ви не бачите, я голодна! » люся дуже любить капусту, яблука, моркву і сиру картоплю.
одного разу вночі я вийшла на кухню попити, не включила світло і ледь не наступила на черепаху. я дуже злякалася, навіть підстрибнула, а люся проповзла мимо, не звернувши на мене жодної уваги.
повзає люся дуже швидко, зовсім не як черепаха. якщо у неї є якась мета і вона до неї прагне, за нею не наздогнати. іноді вона де-небудь ховається, і ми її всією сім’єю розшукуємо. у такі хвилини ми шкодуємо, що наша люся не вміє вимовляти які-небудь звуки (наприклад, гавкати, нявкати або щось ще).
а навчила мене люся доброти . турботи про когось опруч себе . тому,хто цього потребує. навчила цінувати дружбу .
моя люся дуже розумна і красива черепаха, і я її дуже люблю!
можна підставити іншу тваринку
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!